Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Тема 2. Політична діяльність і влада

Політологія - Брегеда А. Ю.

Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 1999. — 108 с.

Політична діяльність як специфічна діяльність людей. Зміст та рівень політичної діяльності. Основні види політичної діяльності. Політична ак-тивність населення. Політична активність як важливий чинник розвитку демократичного суспільства.

Формування механізму прямого й зворотнього зв’язку між владними структурами суспільства і населенням.

Влада як явище суспільного життя. Різноманітність визначень влади, основні підходи до тлумачення цього поняття. Широке й вузьке уявлення про владу. Типи, роди й види влади у суспільстві. Політична влада як найбільш важлива сфера влади у суспільстві. Об’єкти й суб’єкти влади. Ви-ди влади. Поняття «сильної влади» у суспільстві. Основні рівні влади, їх взаємозв’язок і взаємодія.

Приступаючи до вивчення цієї теми, треба насамперед звернути увагу на те, що поняття влади є одним із центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності та характеру має найваж-ливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику й політичні відносини з усієї сукупності соціальних відносин.

Поняття «влада» в побуті й у науковій літературі трактується по-різному. Філософи говорять про владу над об’єктивними законами суспільства, соціологи — про владу соціальну, економісти — про владу господарську, юристи — про державну, політологи — про політичну, при-родознавці — владу над природою, психологи — про владу людини над со-бою, батьки — про сімейну владу, богослови — про владу Бога і т. д. і т. п. Є також поняття законодавчої, виконавчої та судової влад.

Чи можна за такої різноманітності тлумачень дати наукове визначення влади? Значна частина західних політологів вважає, що влада означає ре-альну здатність одного з елементів існуючої системи реалізувати власні інтереси в її межах, і в такому розумінні влада — це можливість впливу на процеси, що відбуваються всередині системи. Інші вважають владою мож-ливість користуватися результатами зазначеного впливу. Дехто стверджує, що влада — це стосунки між людьми або групами людей, сутність яких по-лягає у можливості одних впливати на інших, досягаючи суспільної рівноваги.

Влада іноді ототожнюється з її знаряддями — державою, політичною ор-ганізацією суспільства, з її засобами — управлінням, а також із методами — примусом, переконанням, насиллям. Хтось прирівнює владу до авторитету, котрий має багато спільного з нею, але й відрізняється від влади принципово.

Немає також підстав ототожнювати владу з її методами — примусом та переконанням. Примушувати і переконувати можуть не тільки ті, хто воло-дарює, а й підвладні. Наприклад, та чи інша політична організація (партія), що не входить до урядової коаліції, може змусити уряд до деяких поступок на свою користь, але ж від цього ця організація не стає владною.

Виходячи із вищезазначеного, можна дати таке тлумачення влади: у за-гальному розумінні — це здатність і можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою відповідних засобів — волі, авторитету, права, насилля.

Влада як суспільне явище має структурний зміст, що дає змогу її кла-сифікувати. Аналіз феномена влади дозволяє зробити висновок, що струк-тура влади має типові, родові та видові характеристики.

Тип влади можна визначити зважаючи на існуючий у державі соціально-політичний устрій, а саме: тоталітарний, авторитарний або демократич-ний. Кожен із типів складається з родів влади: політичного, економічного, духовного, сімейного тощо. Роди, у свою чергу, можна класифікувати за видами. У сфері політики, наприклад, існують такі види влади, як держав-на, партійна, влада суспільних об’єднань тощо.

Політична влада як один із найважливіших її виявів, характеризується реальною здатністю даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, що виражена в політиці. Поняття політичної влади ширше за поняття влади державної. Відомо, що політична діяльність здійснюється не тільки в межах держави, а й в інших складових частинах соціально-політичної системи: в межах партій, професійних спілок, громадських, міжнародних організацій і т.п.

На відміну від політичної влади державна не обов’язково використовує примус для досягнення своїх цілей. Можуть бути застосовані ідеологічні, економічні та інші засоби впливу. Однак лише державна влада володіє мо-нополією на те, щоб примусити членів суспільства виконувати її наміри.

Державна — це вид політичної влади, що має монопольне право вида-вати закони, обов’язкові для всього населення, спирається на спеціальний апарат примусу як на один із засобів для виконання її законів та розпоряд-жень. Державна влада означає як певну організацію, так і практичну діяльність для здійснення своїх цілей і завдань.

Влада створюється і функціонує у суспільстві на кількох взаємозв’язаних та взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих державних установ та організацій, керівних органів політичних партій і провідних суспільних організацій; середньому (або проміжному) рівні («мезорівні» — за західною політичною термінологією), тобто у регіональних, обласних та районних масштабах, і на мікрорівні сто-сунків між людьми, малими групами та всередині них, котрі створюють за-гальну картину політичних відносин, настроїв, рухів у суспільстві і сферах його політичного та суспільного самоуправління. Середній рівень влади зв’язує два інші системою органів управління, через нього проходять кон-кретні рішення вищих інстанцій влади і він же сприймає відповідні реакції суспільства на них. На цьому рівні концентрується основна кількість політичних посадових осіб та основні кадри політичного управління.

Сьогодні в Україні, як і в інших державах СНД, відбувається радикаль-не реформування всіх сторін суспільного життя, в тому числі й політичного. В межах державної влади як цілісного організму йде внутрішній поділ влади із тим, щоб кожна з її гілок була відносно незалеж-на від інших, а всі разом створювали систему «стримувань» та «противаг», що гарантувало б від зловживання владою. Ось чому не випадково у статті 6 Конституції України підкреслюється: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Ор-гани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повнова-ження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Плани семінарських занять

1. Політична діяльність у суспільстві та її основні види.
2. Зміст поняття влади, її основні типи, роди та види.

Теми рефератів

1. Політична діяльність і її специфіка при переході від тоталітаризму до демократичного устрою в Україні.
2. Формування владних структур у сучасному українському суспільстві.

Література

  • Власть: Очерки современной политической философии Запада. — М., 1983. — С. 3—46.
  • Декларація про державний суверенітет України. — К., 1991. — С.3.
  • Каверин С.В. Потребность власти. — М.,1991.
  • Михальченко М., Цимбалюк П. Політична ситуація в Україні. Перспек-тиви розвитку // Розбудова держави. — 1993. — №1.
  • Молчанов М. Ідеологія влади: віхи історії // Політичні читання. — 1992. — Вип. 2. — С.144—160.
  • Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія Української Конституції. — К., 1993.
  • Конституційні акти України 1917 — 1920. — К., 1992.
  • Полохало В., Слюсаренко А., Волович В. та ін. Україна постко-муністична: суперечності та перспективи соціально-політичного розвитку // Політична думка. — 1993. — №1. — С. 11—34.
  • Тиканенко А.Г. Авторитет власти: прошлое и настоящее. — Минск, 1992. — С. 77.
  • Тоффлер О. Проблемы власти на пороге ХХІ века // Свободная мысль. — 1994. — С. 47—51.
  • Шевченко В.Ф. Філософія поступу і стратегія України // Віче. — 1993. — №1. — С. 35—45.
  • Шинкарук В. Громадське суспільство, держава, ідеологія // Розбудова держави. — 1993. — №5. — С. 51—54.

    Навчальні завдання

    1. Що означає політична діяльність та її професіоналізм у сучасних умовах?
    2. Чи є підстави вважати, що уявлення про політичну владу мінялися протягом історичного розвитку суспільства?
    3. З чим зв’язано підвищення ролі політичних організацій у здійсненні політичної влади?
    4. Криза політичної влади в Україні — це реальність чи ілюзія? Дайте обгрунтовану відповідь.
    5. Чи можливе існування суспільства без політичної влади?
    6. Чому влада часто ігнорує політичні права і свободи особистості, а особистість не довіряє владі?
    7. У чому полягає відповідальність влади перед суспільством?

    Завдання для перевірки знань

    1. Дайте визначення категорії «політична діяльність».
    2. Які рівні й основні види політичної діяльності ви знаєте?
    3. Які види політичної діяльності найбільш поширені у сьогоднішньому політичному житті в Україні?
    4. Визначте співвідношення між категоріями «влада», «політична вла-да», «панування».
    5. Існує багато класифікацій влади. Класифікація на якій основі вам здається найбільш правильною?
    6. У чому відмінність влади політичної від влади державної?
    7. Який зміст ви вкладаєте в поняття: «сильна політична влада»?

ЗМІСТ



 
 
© Chitalka.net.ua