Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Цивільна оборона (О.П. Депутат)
   

6.2. Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.


   Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей. Він включає:
    управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;
    захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха;
    забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності;
    захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
    житлове забезпечення і працевлаштування;
    комунально-побутове обслуговування;
    медичне обслуговування;
    навчання населення способів захисту і дій в умовах НС;
    розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
    санітарну обробку;
    знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
    підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження;
    забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;
    морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
    заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.
    Виконання всіх цих заходів організовується виконавчою владою та органами управління цивільної оборони відповідного рівня. Безпосередніми виконавцями цих заходів є керівники підприємств, установ і організацій.
    Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦО і виконуються як в період загрози, так і після'виникнення НС.
    Одним із головних питань є організація забезпечення населення продуктами, питною водою і предметами першої необхідності. їжа, вода, незаражене повітря, а в холодний час і тепло є основними факторами життєдіяльності населення.
    Порядок забезпечення населення продуктами, водою і предметами першої необхідності в умовах НС визначається відповідними постановами Кабінету Міністрів України, і в першу чергу, вказівками і інструкціями Міністерства торгівлі, Мінагропрому, Міністерства охорони здоров'я та інших. Обласні і місцеві органи, особливо торгівлі і харчування є організаторами і виконавцями цього завдання. Вони організовують нормоване постачання населення в умовах НС продовольчих товарів і предметів першої необхідності, дій особового складу формувань, створюють необхідні запаси з довготривалими термінами зберігання.
    Враховуючи, що потреба води в районах розселення евакуйованих значно зросте у заміській зоні, розвивається і вдосконалюється система водопостачання і будуються нові, підтримуються у готовності існуючі вододжерела, впроваджуються системи оборотного і послідовного використання води, скорочуються невиробничі витрати користування водою з метою забезпечити значно зрослу чисельність населення в умовах пошкодження системи водопостачання. Визначається для кожного району (регіону) необхідна кількість питної води для господарських потреб, планується порядок забезпечення нею різних категорій населення. З метою кращої організації постачання населення водою у необхідних випадках створюється служба водопостачання із завданням координації та контролю за виконанням заходів.
    Завдання з комунально-побутового обслуговування населення виконують міністерства житлово-комунального господарства, побутового обслуговування населення, відповідні організації і підприємства на місцях, а також комунально-технічні служби ІДО.
    Підприємства побутового обслуговування міст відповідно до плану ІДО вивозять обладнання у заміську зону (райони розселення) і готують підприємства (організації) для обслуговування населення, особливо для санітарної обробки і людей і знезараження одягу, якщо виникла така необхідність (аварія на АЕС, хімічно небезпечних об'єктах).
    Організацію інформації населення при виникненні надзвичайної ситуації вирішує Міністерство зв'язку України, Державний комітет з телебачення і радіомовлення, їх територіальні організації, місцеві органи влади і органи управління ІДО. Своєчасна та правдива інформація про наявну обстановку в країні, області, районі, місці і на об'єкті виключає виникнення і розповсюдження неправдивих слухів, а головне, придає впевненості людям. Вона буде сприяти більш організованим діям за сигналами оповіщення ІДО, виконанню виробничих завдань і завдань ІДО. Невідомість обстановки, суперечлива інформація негативно діє на психіку людей, створює умови для виникнення панічного настрою.
    Першочергова увага приділяється поліпшенню постачання населення товарами народного вжитку, житлових умов і медичного обслуговування, умов праці, вирішенню інших актуальних соціальних завдань. Зокрема, передбачається розширення мережі заготівельних пунктів сільськогосподарської продукції, максимальне наближення їх до місць виробництва, створення потужностей стосовно перероблення і зберігання плодоовочевої продукції безпосередньо в акціонерних товариствах, кооперативах і фермерських господарствах, а також багато інших практичних заходів, які сприяють забезпеченню життєдіяльності населення в умовах надзвичайних ситуацій.
    У галузях, і особливо на об'єктах господарської діяльності, організація і проведення багатьох заходів здійснюється за участю місцевих органів державної влади і управління. Це стосується, перш за все, заходів всесторонньої підготовки заміської зони, організації евакозаходів, навчання населення застосовувати засоби і способи захисту, дій в умовах НС, забезпечення життєдіяльності, включаючи залучення до активної діяльності всього працездатного населення для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, або застосування сучасних видів зброї, в тому числі робіт щодо знезараження території, різних споруд і устаткування (обладнання), сировини, матеріалів і готової продукції як на об'єктах, так і в заміській зоні.
    Серед таких заходів є своєчасне забезпечення населення продуктами, питною водою і предметами першої необхідності, а також його комунально-побутове і медичне обслуговування, а також заходи з удосконалення і підтримування у готовності засобів розвідки, спостереження і лабораторного контролю, надійне забезпечення захисту від усіх видів зараження (забруднення) харчової сировини і продуктів харчування, а також вододжерел і систем водопостачання.
    Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об'єктах, а також запобігання загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі і евакуйовані.
    Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичного обслуговування.
    Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою торгівлі і харчування ЦО сільського району (району, куди евакуйоване населення). Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених з собою. При їх відсутності харчування здійснюється через мережу (їдалень) громадського харчування, або в сім'ях, куди вони підселяються.
    Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування. Безпосередньо -організовують харчування особового складу формувань заступники командирів формувань з матеріально-технічного постачання. При відсутності часу (неможливості) на приготування гарячої їжі видається сухий пайок.
    Під час роботи в осередках радіаційного зараження видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться за встановленою нормою. Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці. Приготовлена їжа роздається безпосередньо і із похідних кухонь або розноситься в термосах до місць розташування формувань (людей). Кухні, термоси та інше, в якому перевозилася (переносилась) їжа, старанно дезактивуються і розкриття їх дозволяється тільки після дозиметричного контролю. Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються в основному консервовані І концентровані продукти у захисній (герметичній) тарі і упаковці, які не потребують складної кулінарної обробки.
    Харчування уражених людей в загонах першої медичної допомоги здійснюється через закріплені за загонами пересувні пункти продуктного постачання служби торгівлі і харчування за нормами, постійно, фізіологічно повноцінне на підставі медичних висновків.
    У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.
    Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено. Допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді встановлені Головним Державним лікарем з урахуванням радіаційної обстановки можуть мінятися.
    Комунально-побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально-побутові служби (організації і підприємства, про що говорилося вище). Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок евакуйованого населення.
    Медичне обслуговування покладається на існуючу мережу лікувальних закладів у місцях розселення:
    лікарні;
    поліклініки;
    медичні пункти;
    аптеки.
    Робота їх у надзвичайних умовах різко ускладнюється, тому що крім загальних хворих можуть поступати люди уражені РР, ОР і БЗ. Значно зростає роль надання само- і взаємодопомоги.
    При аварії на АЕС додатково розгортаються ліжка для госпіталізації людей з ознаками променевої хвороби. Для надання медичної допомоги населенню на маршрутах евакуації і в районах розселення лікарні підсилюються бригадами, в складі яких обов'язково повинні бути лікарі-радіологи. Особлива увага приділяється попередженню спалахів інфекційних хвороб серед населення. Для проведення цих робіт створюються санепідбригади. Для санобробки населення застосовуються дезінфекційно-душові установки і стаціонарні санітарно-обмивальні пункти.
    На випадок загибелі людей під час надзвичайних ситуацій ритуальні послуги здійснюються за рахунок держави (Чорнобиль, Вірменія).
    Як бачимо, важлива роль у забезпеченні життєдіяльності населення належить службам торгівлі і харчування ІДО та їх формуванням. Вони створюються за рішенням виконкому обласних, міських і районних Рад (держадміністрацій) на базі організацій державної і кооперативної торгівлі (обласні, міські, районні, міст республіканського підпорядкування). Районні, міські (міст обласного підпорядкування) служби — на базі міських (районних) торгвідділів, торгів, трестів, райспоживспілки і відділів робітничого постачання (ВРП).
    Начальником державної служби призначається Міністр торгівлі України, а його заступником — Голова правління Укркоопспоживспілки. Начальниками обласних служб призначаються начальники управлінь торгівлі, їх заступниками -голови правлінь облспоживспілки. Начальники районних, міських служб і їх заступники призначаються рішенням районних міських виконкомів (держадміністрацій) із керівників державної і кооперативної торгівлі.
    Начальники служб здійснюють керівництво силами і засобами служб безпосередньо, через начальників штабів, органи управління ЦО і структурні організації, керівники яких є начальниками служби.
    Начальникам служби підпорядковані усі начальники служб, керівники організацій і підприємств, на базі яких створена служба або від яких виділяються спеціальні підрозділи торгівлі і громадського харчування з питань, які входять до компетенції служби.
    Завдання служби торгівлі і харчування:
    забезпечення гарячим харчуванням і сухим пайком особового складу НФ в період підготовки і ведення ними РіНР, а також потерпілого (ураженого) населення, яке знаходиться в загонах першої медичної допомоги (ЗМД);
    забезпечення санітарно-обмивальних пунктів (СОП), пунктів спеціальної обробки (ПуСО) та ЗМД обмінним фондом обігу, взуття та білизни;
    планування, організація і координація дій пересувних підрозділів (ППХ, ПППП, ППРП) торгівлі і харчування щодо забезпечення особового складу НФ ЦО продуктами харчування і предметами першої необхідності;
    здійснення заходів щодо захисту наявних, на підприємствах, запасів продуктів харчування і інших матеріальних засобів захисту від РР, ОР і БЗ;
    здійснення контролю за підготовкою і оснащенням пересувних пунктів для роботи в польових умовах;
    Решта завдань забезпечення ЦО вирішуються структурними підрозділами і організаціями державної і кооперативної торгівлі.
    Для виконання завдань на базі підприємств торгівлі і громадського харчування створюються:
    пересувні пункти харчування (ППХ);
    пересувні пункти постачання продуктів харчування (ПППП);
    пересувні пункти речового постачання (ППРП).
    Пересувні пункти харчування створюються на базі ресторанів, кафе, їдалень для забезпечення гарячою їжею особового складу НФ ЦО і технічного забезпечення (ТЗ ЦО) в період підготовки і ведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт, а також ураженого (потерпілого) населення, яке перебуває у загонах першої медичної допомоги, при відсутності можливості забезпечення гарячим харчуванням.
    Пересувні пункти харчування і продовольчого постачання створюються, як j правило, на базі одного підприємства на чолі з його керівником (заступником). При неможливості створити на базі одного підприємства, вони створюються на декількох підприємствах. Начальником такого зведеного пересувного пункту харчування або продовольчого постачання призначається керівник найбільш потужного (головного) підприємства.
    Кількість пересувних пунктів харчування і постачання продуктів харчування \ в державі, області, районі, місці встановлюється відповідно Міністерством торгівлі України, управліннями обласної, міської виконавчої влади (виконкомів) і очолюваними службами районних організацій торгівлі спільно з відповідними споживспілками, виходячи із кількості особового складу НФ ЦО, санітарно-обливальних пунктів спеціальної обробки, загонів першої медичної допомоги, які необхідно забезпечувати.
    Кількість пересувних пунктів харчування і постачання продуктів харчування визначається з розрахунку забезпечення особового складу НФ ЦО, які не мають штатних груп (ланок) матеріально-технічного забезпечення:
    60% сухим пайком;
    40% гарячою їжею;
    один пункт харчування і постачання продуктів харчування на два загони першої медичної допомоги.
    Матеріально-технічне і фінансове забезпечення пересувних пунктів харчування і продовольчого постачання здійснюється організаціями, на базі яких вони створюються.
    Забезпечення їх похідними кухнями здійснюється через штаби ЦО за заявками організацій торгівлі і громадського харчування системи Міністерства торгівлі України, Укрспоживспілки, відділів (управлінь) постачання.
    Забезпечення термосами, посудом та іншим обладнанням і інвентарем здійснюється на підставі загальних планів матеріального постачання організацій і підприємств торгівлі та громадського харчування.
    За командою пересувні пункти харчування і продовольчого постачання доукомплектовуються особовим складом, технологічним обладнанням, майном,^ інвентарем, отримують виділені їм автотранспорт, тридобовий запас продуктів на особовий склад НФ ЦО, які вони забезпечують і готуються до виходу в призначений район (об'єкт, ділянку робіт). Пересувні пункти харчування і постачання продуктів харчування, які забезпечують формування підвищеної готовності, повинні бути готовими до виконання завдань через 6—10 годин після отримання розпорядження, решта пунктів продовжують свою виробничу діяльність і протя-| гом доби приводяться у готовність до виконання запланованих завдань.
    Порядок розрахунків за продукти харчування встановлюється особливим розпорядженням Кабінету Міністрів України.
    Таким чином, єдиного комплексу заходів, спрямованих на захист населення, забезпечення його життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій (аварії на АЕС, ХНО, стихійні лиха) на сьогодні ще не вироблено. У кожному конкретному випадку передбачається проведення таких заходів, які були б реальними, найбільш ефективними у цій ситуації і максимально усували б усі небажані явища після надзвичайних ситуацій.
    Вся повнота відповідальності за реалізацію таких заходів покладається на відповідні міністерства, відомства і місцеві органи влади.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua