Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Цивільна оборона (А.І. Губський)
   

Оцінка радіаційної обстановки


   Радіаїцйна обстановка — це обстановка, яка склалася на території промислового підприємства (об'єкту), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняття заходів захисту населення.
    Радіаційна обстановка характеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження, які є основіптми показниками небезпеки для життя людей і роботи промислових підприємств (об'єктів).
    Оцінка радіаційної обстановки є обов'язковим елементом роботи начальників і штабів цивільної оборони. Проводиться вона для прийняття необхідних заходів по захисту населення, які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінюваїшя, а також для визначення найбільш доцільних дні населення і фомувань ЦО на зараженій місцевості.
    Оцінка радіаційної обстановки передбачає:
    — визначення і нанесення на карту (схему) зон радіоактивного
    зараження або рівнів радіації в окремих точках місцевості,
    —вирішення основних типових завдань за різними варіантами дій населення, формувань ЦО, а також виробничої діяльності промислових підприємств (об'єктів) в умова» радіоактивного зараження;
    — аналіз отриманих результатів;
    — вівоір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключаються або зменшуються радіаційні втрати.
    Для оцінки радіаційної обстановки; крім рівнів радіації в окремих точках місцевості і зон радіоактивного зараження, необхідно знати:
    — умови перебування людей в зонах радіоактивного Зараження, їх захищеність;
    — значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами, які призначені для укриття робітники?, службовців на підприємствах і непрацюючого населення в МІСЦЯХ проживання;
    — допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами;
    — поставлені завдання формуванням ЦО і терміни їх виконання.
    Радіаційна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки.
    Метод прогнозування
    Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати:
    Час ядерного вибуху (час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті).
    Координати центру ядерного вибуху (аварії).
    Потужність і вид ядерного вибуху .
    Швидкість і напрямок середнього вітру. Середній вітер — це осереднений по швидкості і напрямку вітер для шарів атмосфери в межах висоти піднімання радіоактивної хмари. Він визначається ірафічним методом по відомих даних вітрового зондування атмосфери, яке проводиться радіозондами, акустичними, радіолокаційними і космічними засобами контролю. Ці дані дають метеорологічні станції відповідним штабам ІДО. Азимут середнього вітру — це кут між напрямком на північ і напрямком, звідки дме вітер, відрахований по ходу стрілки годинника. Наприклад, якщо вітер дме з заходу на схід, то азимут вітру 270°
    При прогнозуванні радіаційної обстановки використовується методика, заснована на ймовірнісних розрахунках. Суттєвість ймовірнісної методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження.
    Проводиться це в такій послідовності:
    По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху (мал. ЗО)
    В масштабі карти (плану) наноситься круг (зона можливого зараження в районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужностей вибуху від 100 до 1000 кТ (кілотонн) при наземних вибухах радіус зони зараження в районі вибуху дорівнює 3 км. Біля кругу надписують характеристику ядерного вибуху, наприклад 100-Н/8.10 :100 кТ, наземний, 8.10 год.
    По азимуту середнього вітру, який отримується від метеослужби із центру вибуху проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зони можливого радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру.
    До кругу зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 20° до дотичних проводять прямі, які г боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості.
    Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру.
    Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану).
    При цьому прийнято межі зони А наносити синім кольором, зони Б — зеленим, зони В — коричневим, зони Г — чорним.
    Отриманий сектор не визначає точного положення сліду хмари радіаційного зараження на місцевості. Утворення сліду радіаційного зараження в межах сектора має ймовірність 90%, а фактична площа радіаційного зараження приблизно дорівнює 1/3 площі сектора.
   
   Визначається час підходу радіаційної хмари до населених пунктів за формулою t =L/V , де L — відстань від центру вибуху до населеного пункту, км. V — швидкість вітру, км/год.
    Цей метод дозволяє визначити можливий ступінь радіаційного зараження: сильне, небезпечне, дуже небезпечне, помірне і до початку випаданя радіоактивних опадів організувати захист населення і особового складу формувань, а промислові підприємства перевести на режим роботи в умовах радіоактивного зараження.
    Метод радіаційної розвідки
    Метод радіаційної розвідки застосовується в штабах цивільної оборони промислових підприємств (об'єктів), міст, районів, областей, а також у військових частинах. Він має дуже важливе значення для прийняття рішення по захисту населення, яке знаходиться на території, зараженій радіоактивними речовинами внаслідок аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин або при вибусі ядерного боєприпасу.
    Вихідними даними виявлення радіаційної обстановки є рівні радіації і час їх виміру в окремих точках місцевості приладами радіаційної розвідки. Ці дані - основа для нанесення меж фактичних зон радіаційного зараження. Для цього на карті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з них вказується величина рівня, приведена до 1 год після ядерного вибуху.
    Точки на карті з рівнями радіації, рівними аоо слизькими до рівнів радіації на зовнішніх межах зон А, Б, В, Г через 1 годину після вибуху: 8, 80, 240 і 800 Р/г з'єднуються між собою плавними лініями такого кольору:
    зона А — синього, зона Б — зеленого, зона В — коричневого, зона Г — чорного,
    Органами радіаційної розвідки на промислових підприємствах (об'єктах) є групи і ланки радіаційної розвідки. Для виміру рівнів радіації використовують прилади радіаційної розвідки, якими в багатьох точках місцевості вимірюють рівні радіації, фіксують астрономічний час і точку вимірів (координати). На великих територіях вимір рівнів радіації доцільно проводити з літаків або вертольотів, які обладнані приладами радіаційної розвідки.
    Відомо, що протягом часу, який минув після ядерного вибуху, рівні радіації на зараженій місцевості зменшуються за законом спаду радіації, а це значить, що оцінити ступінь зараженості різних ділянок і визначити межі зон радіоактивного зараження можна тільки шляхом порівняння рівнів радіації, приведених до одного часу. Штаби ЦО рівні радіації, пдо виміряні в різних точках і в різний час, розрахунками або за допомогою таблиць приводять на 1 годину після вибуху і наносять межі зон радіоактивного зараження на карту.
    Примітка: В. точці виміру в чисельнику представляється потужність випромінювання, перерахована на 1 годину після вибуху, в знаменнику — час виміру. Достовірні дані про радіоактивне зараження виявлені методом розвідки і вирішення типових завдань з урахуванням даних розвідки дозволяють прийняти правильне рішення щодо дій населення
    і формувань ЦО.
   
   Це дає більш достовірні дані, ніж вирішення з використанням розрахункових формул.
    Вирішення типових задач з використанням таблиць ІДО.
    (Таблиці подані в кінці цього розділу).
    Прийняті позначення при вирішенні завдань:
    Р (Р ) — рівень радіації на місцевості на час "t", рівень радіації через 1 год після ядерного вибуху, Р/г;
    Д — доза радіації, Р;
    Дв (зад) — встановлена доза опромінення, не більше якої можуть одержати люди за певний час, Р;
    Дт — таблична доза радіації, яка може бути отримана на відкритій місцевості при умові радіації 100 Р/год за 1 годину після ядерного вибуху;
    Кле. — коефіцієнт перерахунку рівнів радіації;
    Кпосл — коефіцієнт послаблення дози радіації;
    t ' — час початку опромінення;
    tKo — час кінця опромінення;
    Т — тривалість опромінення, год;
    V — швидкість подолання зон зараження, км/год;
    1 — довжина зараженої ділянки, маршрут, км.
    Якщо час проведення ядерного вибуху невідомий, то його можна визначити за швидкістю спаду рівня радіації. Для цього в будь-якій точці на території фабрики вимірюють рівні радіації два рази з інтервалом в 20, ЗО, 40 хв. По знайденому співвідношенню рівнів радіації ари другому і першому вимірах Р../Р, і часу між вимірами за табл. 4 визначають час з моменту вибуху до другого виміру.
    Приклад. О 15 год в районі розташування формування ЦО рівень радіації Р1 « ЗО Р/год, а о 15 год ЗО хв. (другий вимір) Р = 23 Р/год. Визначити час ядерного вибуху.
    Рішення.
    Визначаємо інтервал між другим і першим вимірами:
    15 год ЗО хв — 15 год 00 хв = ЗО хв.
    Визначаємо співвідношення рівнів радіації при другому і першому вимірах:
    Р/Р, - 23/30=0,75
    За табл. 19 для співвідношення 0,75 і інтервалу часу 30 хв. знаходимо час вибуху до другого виміру. Він дорівнює 2 год ЗО хв. Вибух був здійснений о 13 год 00 хв. (15 год ЗО хв — 2 год ЗО хв).
    Цей час і використовується для проведення подальших розрахунків як в першому прикладі .
    Завдання № 2. Визначення можливих доз опромінення при діях на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами
    Вихідними даними є рівень радіації, тривалість перебування людей на зараженій місцевості, а також умови захисту.
    Однією із характеристик умов захисту є коефіцієнт послаблення дози радіації, Кпосл (значення його наведені в табл. 16).
    Доза опромінювання, яку можуть отримати люди за час перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, визначається за табл. 5. В цій таблиці подані доли опромінення тільки для рівнів радіації 100 Р/год через 1 год після ядерного вибуху. Для визначення дози опромінення для інших значень рівнів радіації, необхідно визначену за таблицею дозу помножити на співвідношення Р/100, де Р — фактичний рівень радіації через 1 год. після вибуху.
    Приклад. Через 8 год. після аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин виміряний рівень радіації на території виробничого підприємства, приведений до 1 год, становив 300 Р/год. Визначити дози опромінення, які отримають працівники підприємства на відкритій місцевості, в виробничих приміщеннях і в протирадіаційних укриттях з К =200. Опромінення продовжувалось 4 год.
    Рішення
    За табл. 20 на перетині вертикальної колонки "Час початку опромінення з моменту вибуху" (8 год) і горизонтальної колонки "Час перебування" (4 год) знаходимо дозу опромінення на відкритій місцевості при рівні радіації 100 Р/год, яка буде Рв5 = 25,6 Р.
    При рівні радіації 300 Р/год доза буде в три рази більшою:
    Р/100 = 300/100 = 3
    Працівники об'єкту за 4 год перебування на відкритій місцевості отримають дозу опромінення:
    Д = Р хЗ = 25,6 х 3 = 76,8 Р.
    Для визначення дози, яку отримають працівники об'єкту за 4 год перебування в виробничих приміщеннях (цехах необхідно визначену дозу на відкритій місцевості розділити на Кпосп радіації виробничими приміщеннями:
    Коефіцієнт послаблення одноповерхового виробничого приміщення визначаємо за табл. 1 — він дорівнює 7.
    Працівники об'єкту, які знаходяться в цехах, отримають дозу опромінення 11 Р — в 7 раз меншу за дозу, отриману на відкритій місцевості.
    Визначаємо дозу опромінення працівників об'єкту, які знаходились в ПРУ з Кпосл v=200: Для цього дозу опромінення, отриману на відкритій місцевості, ділимо на Кпосл ПРУ:
    Порівнюючи дози опромінення, які отримали люди на відкритій місцевості, в цехах і в ПРУ, бачимо, що людей потрібно укривати в ПРУ.
    Завдання №3. Визначення допустимого часу перебування людей на зараженій місцевості
    Це завдання розв'язується за табл.21. Для цього використовуються вихідні дані, розраховується співвідношення: Д х К /Р
    SOB. поел' входу
    По значенню цього співвідношення і часу, який минув з моменту вибуху, за таблицею визначається допустима тривалість перебування на зараженій місцевості.
    Приклад. Визначити допустиму тривалість перебування формування ЦО на зараженій території заводу, якщо рятувальні роботи почались через З год після ядерного вибуху, а рівень радіації в цей час був Р =100 Р/год. Для особового складу формування ЦО встановлена доза опромінення /І =30Р. Роботи ведуться в середині цегляних одноповерхових будівель з коефіцієнтом послаблення радіації К л=10.
    За табл.21 на перетині вертикальної колонки для значення співвідношення рівного 3 і горизонтальної колонки "Час, який минув після вибуху" (3 год) вираховуємо допустиму тривалість роботи на зараженій території - 6 год.
   
   
   
   
   
   
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua