Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Цивільна оборона (А.І. Губський)
   

Розосередження робітників та службовців і евакуація населення


   Розосередження і евакуація населення - це один із заходів захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, Під розосередженням мається на увазі організований вивіз з міст і інших населених пунктів, розміщення в зоні за містом вільної від праці зміни і службовців, які продовжують роботу у надзвичайних ситуаціях. До категорії розосередження відноситься також персонал об'єктів, які забезпечують життєдіяльність міста. Робітники і службовці, які відносяться до категорії розосередження після вивозу і розселення їх, позмінно виїжджають в місто для роботи на своїх підприємствах, а по закінченні роботи повертаються в зону за містом для відпочинку.
    Евакуація — це організований вивіз або вивід з міст і інших населених пунктів та розміщення у заміській зоні решти населення, а також вивіз населення із зон можливого затоплення, радіоактивного зараження і інших випадках. На відміну від розосереджених евакуйовані постійно проживають у заміській зоні до особливого розпорядження.
    Заміська зона - це територія, яка знаходиться за межами зон можливого зруйнування в містах. Кожному підприємству, навчальному закладу міста, з якого планується розосередження і евакуація, в заміській зоні призначається район розміщення, який в залежності від кількості робітників, службовців і членів їх сімей може включати один або декілька розміщених поряд населених пунктів.
    Райони розселення робітників і службовців в заміській зоні повинні знаходитись на такій відстані від міста, яка гарантувала'б їх безпеку, а на переїзд людей для роботи в міста і їх повернення в заміську зону для відпочинку витрачалась,би мінімальна кількість часу.
    Райони розселення розосереджених доцільно також розміщувати поблизу залізничних станцій і автомобільно-шляхових магістралей.
    Розселюють робітників і службовців з збереженням виробничого принципу. При цьому зберігається цілісність підприємства, полегшується відправка робочих змін в місто на роботу і забезпечення людей продуктами харчування та медичним обслуговуванням.
    Робітників і службовців підприємства, яке переносить свою виробничу діяльність у заміську зону, розташовують поблизу виробничих баз за районами розміщення робітників і службовців підприємств, які продовжують працювати в місті. Евакуйоване населення, не зв'язане з виробництвом і яке не є членами сімей розосереджених робітників та службовців, розміщують у більш віддалені райони заміської зони, а населення, евакуйоване із зон можливого затоплення, — в населених пунктах, які знаходяться поблизу цих зон.
    Евакуація передбачає вивід і вивіз населення із міст у безпечні райони в усіх напрямках від міста.
    Розосередження і евакуація в багато раз знижує густоту населення міст, а зрозуміло й втрати населення можуть бути значно зменшені. Організація і проведення розосередження та евакуації
    Розосередження і евакуація робітників, службовців і членів їх сімей організовуються і проводяться за виробничим принципом, тобто по лінії об'єктів, а евакуація населення, не зв'язаного з виробництвом, — за територіальномим принципом — за місцем проживання через домоуправління і дирекції експлуатації приміщень. Діти переважно евакуюються разом з батьками, але не виключається можливість вивезення їх зі школами і дитячими садками.
    Безпосередньо організацією і проведенням евакуаційних заходів займаються начальники і штаби цивільної оборони у містах, районах. Розосередження і евакуацію організовують та проводять після отримання розпорядження про їх проведення.
    Для проведення розосередження і евакуації використовуються всі види громадського транспорту (залізничний, автомобільний, водний), не зайнятого воєнними і невідкладними виробничими і господарськими перевезеннями, а також транспорт індивідуального користування.
    Для вивозу населення залізничним і водним транспортом використовують пасажирські поїзди, теплоходи, а при їх нестачі — і товарні вагони, вантажні судна та баржі. Передбачається збільшення довжини поїздів.
    Вивіз розосередженого і евакуйованого населення автотранспортом планується на невеликі відстані. Для цього використовуються автобуси і вантажні автомобілі. Частина населення, яка підлягає евак)'ації, може виводитись пішим порядком. Вивід населення пішим порядком організовується колонами по дорогах, не зайнятих іншими перевезеннями або по визначених маршрутах і колонних шляхах.
    Для організованого руху піших колон розробляють схему їх маршру і у, на якій вказують склад колони, маршрут руху, вихідний пункт, пункти регулювання руху і час їх проходження; райони і тривалість привалів; медичні пункти і пункти обігріву; проміжний пункт евакуації, порядок і термін виводу колони з цього пункту в район постійного розміщення, сигнали управління.
    При загрозі надзвичайної ситуації в мирний час, а також загрозі нападу противника і нестачі транспортних засобів важливе значення мають строки евакуації населення за межі зон можливих зруйнувань. В цих випадках використовують комбінований захід, який дозволяє провести евакуацію в короткі строки. Суть комбінованого заходу евакуації полягає в тому, що масовий вивід населення з міст пішим порядком співпадає з вивозом всіма видами транспорту. Цей захід є основним.
    Всі роботи по проведенню і організації розосередження та евакуації здійснюються у відповідності з планом і вказівками.начальника ЦО об'єкту. Для керівництва розосередженням і евакуацією населення на об'єкті створюється евакуаційна комісія, а на великих об'єктах, крім цього можуть створюватися збірні евакуаційні пункти (ЗЕП). Наказом начальника ЦО підприємства створюється адміністрація ЗЕГІ. Головою об'єктавої евакуаційної комісії призначається один із заступників начальника ЦО.
    Розосередження і евакуація населення проводиться через збірні евакуаційні пункти. Для них відводяться школи, клуби і інші приміщення. Призначаються ЗЕГІ для збору, реєстрації і відправки населения, евакуйованого транспортом, на станції, пристані і інші пункти посадки, а евакуйовані в пішому порядку — на вихідні пункти пішого руху. ЗЕП організовують поблизу залізничних станцій, платформ, портів, пристаней, а для населення, яке виводиться пішим порядком — поблизу маршрутів виводу в призначені райони.
    На території ЗЕП і поблизу нього повинні бути підготовлені сховища (укриття) з розрахунком на розміщення в них людей, які можуть одночасно заходитись на пункті. Кожному ЗЕП присвоюють номер, приписують до нього промислові підприємства (об'єкти), які знаходяться поблизу, а також домоуправління, населення якого буде евакуюватися через даний ЗЕП.
    Отримавши розпорядження про проведення розосередження і евакуації, начальник ЦО об'єкту організовує виконання евакуаційних заходів у відповідності з планами ЦО і розпорядженнями старшого начальника.
    Населення міста про початок евакуації повідомляється через підприємства, навчальні заклади, домоуправління, міліцію а також радіотрансляційну мережу і місцеве телебачення.
    Отримавши повідомлення про початок розосередження і евакуації, населення повинно підготувати і взяти з собою документи, гроші, необхідні речі і запаси продуктів та з'явитися на збірний евакуаційний пункт в попередньо визначеній годині.
    У випадку, якщо робітників і службовців розмістити разом з сім'ями неможливо, членів їх сімей евакуюють окремо в більш віддалені райони за напрямком розосередження і час їх появи на збірний евакуаційний пункт встановлюється окремо.
    Прибулих на збірний евакуаційний пункг людей реєструють, групують по вагонах залізничного ешелону або по автомашинах і у призначений час виводять до пунктів посадки на транспорт. Представники об'єкту разом з адміністрацією станції здійснюють посадку людей у вагони, автомашини, судна і підгримують встановлений порядок.
    На кожний залізничний ешелон призначається начальник ешелону, на автомобільну колону — старший автоколони, на кожний вагон — старший вагону. Начальники залізничних ешелонів і старші автоколон повинні вживати всі заходи для того, щоб витримати графік руху транспорту і прибути на відповідну станцію в заміську зону у встановлений час.
    Вивід населення об'єкту пішим порядком здійснюється за попередньо встановленими маршрутами, їх розраховують на один добовий перехід, який здійснюється за 10-12 год. руху. У піших колонах може бути від 500 до 1000 людей. Для зручності управління колони слід розбити на групи по 50-100 людей, а на чолі груп призначити старших. Старші груп зобов'язані перевіряти чисельність складу, не допускати в групи сторонніх осіб і слідкувати, щоб не було відстаючих. Швидкість руху колон слід витримувати в межах 4-5 км/год, а дистанції між колонами до 500 м.
    При здійсненні маршу через кожні 1-1,5 год руху роблять малі привали, які продовжуються 10-15 хв, а на початку другої половини добового переходу роблять великий привал на 1-2 год, як правило, за межею зони можливих зруйнувань. На малих привалах людям надається необхідна медична допомога, перевіряється склад колон, надається допомога відстаючим, дається людям короткочасний відпочинок. За час привалу колони, які розтягнулися, підтягуються. На великому привалі організовують прийом гарячої їжі.
    • При проведенні розосередження і евакуації організовують медичне обслуговування. З цією метою на ЗЕП, станціях посадки розгортають медичні пункти. На кожний поїзд призначають 1-2 працівників з медичною освітою, а в склад пішої колони включають 1-2 сандружинниці.
    Люди, які рухаються в піших колонах, по сигналу "Повітряна тривога" укриваються в складках місцевості або в найближчій захисній споруді. При вимушеній зупинці ешелону, викликаній застосуванням противником зброї масового ураження, слід швидко висадити людей із вагону і вжити необхідні заходи по захисту їх в складках місцевості або в найближчих захисних спорудах. Якщо при русі в заміську зону — на маршруті руху будуть ділянки радіоактивного, хімічного або біологічного зараження, то їх по можливості обходять з навітряної сторони. У випадку, коли обходу нема, ці райони проходять на підвищеній швидкості в засобах індивідуального захисту. V> Для організації прийому і розміщення розосереджуваного і евакуйованого міського населення, а також забезпечення його всім необхідним, створюються приймальні евакуаційні комісії і прийомні евакуаційні пункти сільських районів. Прийомні евакуаційні комісії району, села створюються . рішенням голови державної виконавчої влади — начальником ЦО району, села. Вони проводять свою роботу в взаємодії зі штабом і службами ЦО.
    В склад приймальної комісії села включаються відповідальні працівники державної виконавчої влади, керівники підприємств торгівлі, громадського харчування, медичних, побутових і інших підприємств, яких залучають до забезпечення розосередженого і евакуйованого населення.
    Головою приймальної евакуаційної комісії села призначається відповідальний працівник місцевої виконавчої влади.
    На прийомні евакуаційні комісії сільської місцевості покладається розробка і своєчасне коригування розділу плану ЦО по прийомі і розміщенні розосереджуваного і евакуйованого населення: зустріч, прийом, облік і розселення прибулого населення, а також забезпечення його всім необхідним; складається донесення вищестоячим прийомним евакуаційним органам про хід прийому, розміщення і забезпечення прибулого міського населення, забезпечення відправлення населення в кінцеві пункти його розміщення.
    При передбаченні надзвичайної ситуації проводять заходи по приведенню станцій, пунктів висадки, прийомних евакуаційних пунктів в готовність до прийому населення.
    Прийомна евакуаційна комісія району встановлює зв'язки з евакуаційною комісією міського району і уточнює питання прийому і розміщення населення, графіки руху ешелонів, автомобільних і піших колон, кількість населення , відправленого кожним ешелоном, автоколоною, пішою колоною, місце пункту евакуації піших колон, вид і кількість транспорту для перевезення населення з проміжних пунктів евакуації (ППЕ) до районів розташування, а також забезпечення і обслуговування населення.
    За вказівкою прийомної евакуаційної комісії району для прийому населення, яке прибуло з міста, розгортають прийомні евакуаційні пункти (ПЕП). Вони розташовуються в школах, дитячих садках, клубах і ІНШИХ громадських приміщеннях недалеко від станції висадки людей.
    На ПЕП покладаються такі завдання: зустріч прибулого населення, розприділення його по населених пунктах, надання першої медичної допомоги, організоване відправлення людей до місць розквартирування.
    В місцях розселення звільняють приміщення, які призначені для розміщення розосереджуваного і евакуйованого населення, уточнюють всі питання розміщення людей по будинках місцевих жителів, в пансіонатах, туристичних таборах, підсобних господарствах і інших громадських приміщеннях. Завчасно підготовляють колективні засоби захисту. Якщо сховищ до часу прибуття населення буде недостатньо, то організовують додаткове їх будування. Для виконання цих робіт залучають все працездатне населення, в тому числі і населення, яке прибуло з міста.
    Виключно велике значення має забезпечення в заміській зоні розосереджених робітників, службовців та членів їх сімей, а також евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичного обслуговування.
    Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності покладається на службу торгівлі і харчування сільського району. Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених з собою.
    Комунально-побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально-побутові служби. Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок розгортання у заміській зоні комунально-побутових служб евакуйованим населенням.
    Медичне обслуговування населення покладають на існуючу мережу лікувальних закладів: лікарні, поліклініки, сільські медичні пункти і аптеки. Робота їх у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу різко ускладнюється, тому що крім загальних хворих можуть поступити люди, уражені радіоактивними, хімічними речовинами і біологічними засобами. Значно зростає роль надання медичної допомоги вдома. Тому вживають заходи до розширення мережі швидкої медичної допомоги, поліклінік, лікарень і медичних пунктів, а також по збільшенні чисельності медичних кадрів, залучають до роботи лікарів, медичних сестер, фельдшерів із евакуйованого населення і осіб, які мають медичну підготовку.
    Евакуйоване населення залучається до роботи на підприємствах, вивезених з міста, що продовжують роботу в заміській зоні, у фермерських, колективних і інших господарствах.
    Завчасна евакуація
    За особливими вказівками з великих міст може проводитись часткова (завчасна) евакуація. Вона проводиться без порушення діючих графіків роботи транспорту.
    Частковій евакуації підлягають:
    — населення, яке не зайняте у сфері виробництва і обслуговування;
    — студенти вищих навчальних закладів;
    — учні середніх спеціальних навчальних закладів, професійно-технічних училищ і шкіл-інтернатів;
    — пенсіонери, які знаходяться у будинках перестарілих і інвалідів;
    — викладачі навчальних закладів та члени їх сімей.
    Завчасна (часткова) евакуація дозволяє завчасно вивезти населення з міста. Хід і проведення завчасної (часткової) евакуації відображені у планах цивільної оборони закладів, пансіонатів і інших підприємств, які підлягають завчасній евакуації у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.
    Евакуація населення при виникненні аварій, катастроф і стихійного лиха
    Евакуація передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження, а також запобігає загибелі населення у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. Евакуації підлягає населення, яке проживає в зонах можливого небезпечного забруднення, хімічного зараження і катастрофічного затоплення. Крім населення, з цих зон евакуюються сільськогосподарські тварини і вивозяться матеріальні цінності.
    Під зоною можливого небезпечного радіоактивного забруднення при аварії на АЕС прийнято зону, на зовнішній межі якої опромінювання населення буде ЗО бер, а на внутрішній — 250 бер і більше.
    ГТри плануванні евакозаходів територію зони умовно прийнято рахувати в межах ЗО км радіусу від атомної електростанції.
    Визначення зон хімічного зараження проводиться завчасно, виходячи із прогнозованого викиду сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу.
    Зона можливого катастрофічного затоплення — це територія, в межах якої можливе затоплення у випадку пошкодження або зруйнування фронту опору гідровузла від дії стихійного лиха та катастроф. В межах зони хвиля прориву має висоту не менше 1,5 м, а швидкість потоку води 2,5 м/с. В залежності від наслідків дії проривної хвилі на території зони можливого затоплення виділяється зона катастрофічного затоплення з 4-годинними добіганнями цієї хвилі.
    Початкова ділянка зони катастрофічного затоплення, через яку хвиля прориву пройде протягом однієї години з моменту її утворення, називається ділянкою надзвичайно небезпечного затоплення.
    Заходи по евакуації людей плануються і готуються при повсякденній діяльності органів цивільної оборони, а здійснюються за особливим розпорядженням.
    Рішення на евакуацію приймається в залежності від обстановки начальником цивільної оборони (села, міста, району, області).
    Організація і проведення евакуації при аваріях на атомних електростанціях
    Планування евакуації у випадку аварії на АЕС є важливим завданням начальника, штабів, евакуаційних комісій та служб цивільної оборони. Документом, який визначає обсяг, зміст, терміни проведення заходів по евакуації і порядок їх виконання, є "План заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС", частиною якого є розділ "Евакуаційні заходи".
    У випадку аварії передбачається евакуація населення і сільськогосподарських тварин із 30-кілометрової зони навколо АЕС, організовується розміщення їх в безпечних районах і забезпечення всім необхідним у процесі евакуації та у місцях їх розселення.
    Планування евакуації здійснюється по кожному населеному пункті, місту, селу і сільському району з розділенням по зонах — 10, 20, ЗО кілометрів.
    Для кожного населеного пункту, району і зони визначається кількість евакуйованого населення і сільськогосподарських тварин та заходи евакуації. Для вивозу підлягаючих евакуації, виділяються транспортні засоби, встановлюються терміни їх подачі в населені пункти. За межею 30-кілометрової зони визначаються райони розміщення евакуйованого населення і сільськогосподарських тварин, маршрути до них.
    При плануванні евакуації враховуються такі особливості:
    проробляється кілька варіантів евакуації в залежності від характеру і масштабів аварій, метеоумов і можливої радіаційної обстановки;
    у випадку термінової евакуації збірні евакопункти не розгортаються. Евакуація міського населення проводиться за територіальним принципом. Посадка на транспортні засоби здійснюється біля під'їздів житлових будинків і захисних споруд;
    населення сільської місцевості евакуюється за промислово-територіальним принципом, по сільськогосподарських кооперативах, колгоспах і ін. Одночасно з евакуацією населення вивозяться сільськогосподарські тварини;
    на межі 30-кілометрової зони (на основних маршрутах) утворюються контрольно-пропускні пункти з розгортанням постів дозиметричного контролю, медпунктів, пунктів санітарної обробки і проміжних пунктів евакуації (ППЕ);
    евакуація населення і частково сільсьогосподарських тварин передбачається у два етапи. На першому етапі евакуйовані доставляються транспортом до контрольно-пропускних пунктів 30-кілометрової зони і висаджуються. Транспорт за межу зони не виходить;
    на другому етапі евакуйовані реєструються на проміжному пункті евакуації (ППЕ), і "чистим" транспортом розвозяться у райони (пункти)
    розселення;
    передбачається максимальне залучення транспортних засобів всіх видів з метою вивозу евакуйованих в стислі терміни, а із пристанційних сіл протягом чотирьох годин;
    планується виїзд населення на особистому транспорті;
    розміщення евакуйованих проводиться за промисловим принципом: колектив підприємства, організації з сім'ями розселюється в одному або кількох близько розташованих населених пунктах; колективні, фермерські і інші господарства розміщуються на базі відповідних колективних і інших господарств. Під селения здійснюється з розрахунку --.одна або дві сім'ї у будинок;
    райони розміщення людей і маршрути евакуації повинні мати дублюючі варіанти на випадок небезпечної радіаційної обстановки, коли основні використати неможливо.
    На основі заходів по захисту населення штабами ЦО, евакокомісіями і службами ЦО організовуються і постійно проводяться:
    — підготовка керівного складу ЦО, членів евакокомісій, особистого складу, штабів і служб ЦО до виконання завдань по організації евакуації;
    — підвищення знань населення, підготовка його дій в умовах проведення евакуації;
    — підготовка пунктів посадки і висадки населення, під'їздів до них, маршрутів евакуації;
    — вибір місця розгортання контрольно-пропускних пунктів на зовнішній стороні 30-кілометрової зони, виділення сил і засобів організації на них дозиметричного контролю, розгортання пунктів санобробки, медичних пунктів і проміжних пунктів евакуації;
    — вивчення небезпечних джерел прогнозування можливої радіаційної обстановки;
    — підготовка сил і засобів для організованого проведення евакуації, оснащення їх необхідними приладами, майном і документацією.
    Важливе місце займають заходи по завчасному дослідженні районів розміщення населення, визначенні можливості розселення евакуйованих, торгівлі, медичних служб і інших закладів забезпечення евакуйованих.
    Проведення евакуації населення із 30-кілометрової зони у випадку аварії на ЛЕС здійснюється згідно з рішенням начальника ЦО області.
    Проведення евакуації
    Особливість проведення евакуації у 30-кілометровій зоні полягає у тому, що вона здійснюється на території, забрудненій радіоактивними речовинами.
    Тут не передбачається евакуація пішим порядком. Евакуація проводиться вивозом населення транспортними засобами з одночасним вивозом сільськогосподарських тварин. Вирішальним елементом початку евакуації є достовірні дані радіаційної розвідки. За реальними даними радіаційної розвідки визначаються кордони відселення, безпечні маршрути евакуації і райони розміщення евакуйованих, встановлюється черга вивезення населення із зараженої зони і режим поведінки евакуйованих у цій зоні.
    При отриманні розпорядження на евакуацію штаби ЦО по всіх засобах зв'язку повідомляють населення. Одночасно приводяться у готовність групи обліку для організованої реєстрації і посадки евакуйованих, формуються автоколони і подаються у місця посадки, розгортаються проміжні пункти евакуації (ППЕ). Подача транспортних засобів здійснюється безпосередньо до житлових будинків, під'їздів і захисних споруд.
    В першу чергу вивозяться вагітні жінки, жінки з малими дітьми, люди похилого віку.
    Реєстрація евакуйованих проводиться безпосередньо в автобусах і інших транспортних засобах.
    Одночасно з вивозом сільського населення здійснюється відвантаження і відгін тварин. Для цього утворюються вантажні команди із сільськогосподарських працівників.
    Евакуація при аваріях на хімічна небезпечних об'єктах
    Евакуація або тимчасове відселення є одним із найбільш дійових заходів захисту робітників хімічно небезпечного підприємства і населення, яке мешкає біля нього, від ураження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на об'єктах з викидом цих речовин.
    Евакуація полягає у вивозі або виведенні робітників і населення за межу осередку хімічного ураження. Зволікання з евакуацією при аваріях на хімічно небезпечних підприємствах може призвести до отруєння і загибелі людей. Якщо є захисні споруди з фільтровентиляційним обладнанням, то потрібно негайно укрити в них робітників, службовців підприємства і населення.
    Документом, який визначає термін і порядок проведення евакуації, є розділ плану ЦО на мирний час. Він стосується захисту населення при аваріях на підприємствах, що використовують у своєму виробництві отруйні речовини. Планування евакуації населення, яке мешкає поблизу хімічно небезпечного підприємства, здійснюється по кожному об'єкті.
    При плануванні евакуації враховують:
    небезпечні концентрації отруйних речовин можуть зберігатися від декількох годин до декількох діб;
    незначне ураження людей отруйними речовинами через шкіру не потребує застосування засобів захисту шкіри при евакуації;
    особливості розповсюдження отруйних речовин.
    У зв'язку із швидким розповсюдженням хмари сильнодіючої отруйної речовини збірні евакопункти не розгортаються.
    В умовах значної відстані від місць аварії евакуацію необхідно проводити комбінованим способом. Зони хімічного зараження при аваріях з розливанням СДОР можуть мати довжину від десятків метрів до десятків кілометрів. Це буде залежати від кількості розлитої СДОР, її виду, умов зберігання, а також від швидкості вітру і вертикальної стійкості повітря. Дуже важливо враховувати напрямок вітру, який може бути від 0° до 360°. У зв'язку з цим у плані ЦО повинно бути кілька варіантів відселення в залежності від напрямку вітру. Маршрути евакуації вибирають перпендикулярно до розповсюдження хмари СДОР. Розміщення евакуйованих планується в населецих пуністах, що знаходяться за межею хімічного зараження, у будинках житлового сектора. У теплу погоду для розміщення евакуйованих використовують намети.
    Відстань евакуації залежить БІД масштабу аварії, і як правило, не перевищує 15 км від зони хімічного зараження. У пунктах тимчасового відселення передбачається розгортання медпунктів, підприємств торгівлі і інших необхідних засобів, які забезпечують життєдіяльність евакуйованого населення.
    Проведення евакуації
    Штаб ЦО про аварію на хімічно небезпечному підприємстві сповіщає населення, доводить інформацію про аварію керівництву ЦО. Почувши текст сповіщення про аварію на хімічно небезпечному підприємстві, люди, які знаходяться в квартирах (будинках), негайно зачиняють вікна, вимикають нагрівальні прилади, газ, гасять вогонь. Попереджують сусідів. Одягають дітей та швидко виходять із зони хімічного зараження.
    Напрямок виходу населенню вказують представники служби охорони громадського порядку (ОГП). Якщо їх не буде близько, то потрібно йти у сторону, перепендикулярну до напрямку вітру бажано на підвищеній місцевості, яка добре продувається.
    Після виходу із 3X3 люди направляються на пункти збору, де розприділяються на тимчасове поселення.
    Якщо дозволяє час і відстань від осередку хімічного ураження, то евакуація проводиться через ЗЕП. Організовується реєстрація, виділяється транспорт, формуються піші колони. Населення евакуюється у призначені райони, де тимчасово влаштовується органами державної влади.
    Евакуація при катастрофічних затопленнях
    Планування, організація і здійснення заходів по евакуації населення і сільськогосподарських тварин із зон катастрофічного затоплення виконують начальники ЦО, штаби, служби, евакокомісії.
    Документ, який визначає організацію і порядок проведення евакуації, є розділ плану ЦО на мирний час, який стосується евакуації у випадку катастрофічного затоплення.
    Евакуація населення і сільськогосподарських тварин планується із населених пунктів, хвиля прориву до яких досягне за 4 год. Особлива увага приділяється плануванню і організації евакуації у випадку неочікуваного зруйнування споруд, гідровузлів при аваріях і стихійному лиху. У цих випадках на ділянках надзвичайного затоплення планується самостійний вихід населення і відгін сільськогосподарських тварин за зону можливого катастрофічного затоплення за найкоротшими маршрутами.
    При загрозі прориву гідроспоруд передбачається евакуація населеній і тварин з усієї зони 4-годинного добігання хвилі прориву
    Планування евакуації здійснюється по кожній зоні катастрофічного затоплення.
    При плануванні визначається:
    кількість людей, які проживають в зоні катастрофічного затоплення;
    кількість сільськогосподарських тварин по видах у зоні катастрофічного затоплення;
    перелік населених пунктів, які знаходяться в зонах надзвичайно небезпечного затоплення з поміткою чисельності населення;
    перелік ОНГ, із них дитячих дошкільних закладів, шкіл, будинків перестарілих, інвалідів та чисельність людей по кожному із них;
    маршрути виводу і вивозу евакуйованих, їх можлива пропускна спроможність і справність мостів та інших споруд.
    Окремо передбачаються маршрути перегону тварин.
    Черговість вивозу і виводу із зон затоплення. При плануванні дотримуються послідовності:
    робітники і службовці ОНГ і непрацююче населення;
    сільськогоподарські тварини;
    матеріальні цінності;
    Пункти розміщення евакуйованого населення і сільськогосподарських тварин за межею затоплення, а також пункти збору евакуйованого населення в умовах міста.
    Термін проведення евакозаходів.
    Обсяг матеріальних цінностей, що вивозяться.
    Сили і засоби ЦО, їх завдання і порядок використання.
    Розпорядження на-евакуацію передається по централізованій системі сповіщення. У тексті оповіщення вказується район затоплення і напрям виходу в безпечні місця.
    Проведення евакуації
    Люди, які знаходяться у будинках, почувши повідомлення про затоплення, готують необхідні речі, документи, одягають дітей і виходять із зони затоплення самостійно. Повідомлення робітників і службовців на підприємстві організовує керівник. В залежності від часу добігання хвилі робітники і службовці виходять у безпечні місця або прибувають до місця проживання і разом з сім'єю виходять з небезпечної зони.
    Якщо є час до початку затоплення, то населення приходить на ЗЕП, реєструється, групується біля транспортних засобів і вивозиться у місця розселення. Якщо не вистачає автотранспорту, то організовується вихід пішим порядком. Використовуються особисті автомобілі. Сільськогосподарські тварини вивозяться автотранспортом та виводяться гоном. У районах розселення організовується зустріч населення, тварин і їх тимчасове розміщення.
    В містах населення виходить із зони затоплення, реєструється на пунктах збору і розселяється. Для цього використовуються громадські будинки та будинки місцевих жителів.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua