Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Цивільна оборона (А.І. Губський)
   

Часткова санітарна обробка


   Ця обробка передбачає часткову'санітарну обробку особового складу ЦО і населення, а також часткову дезактивацію техніки і обладнання. Вона проводиться відразу після зараження ОР, а при зараженні радіоактивними речовинами - протягом першої години безпосередньо в зоні зараження. Часткова санобробка полягає в усуненні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одежі і засобів захисту вимиванням водою або вбиранням тампонами, а з одежі і 313 - витрушуванням; в знезараженні або усуненні отруйних речовин і біологічних засобів на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одежі і 313 з використанням індивідуальних протихімічних пакетів.
    Особовий склад формувань, який діє в зонах радіоактивного зараження, з завчасно одягнутими 313 органів дихання і шкіри часткову санобробку не проводить до виходу із зони. Якщо люди знаходяться в зоні радіоактивного зараження без 313, то необхідно провести часткову санобробку і потім надягти 313. При цьому часткову санітарну обробку (ЧСО) обличчя, шиї, рук проводять обмиванням водою. Радіоактивний порох з одежі усувають обмітанням або витрушуванням.
    Після виходу із зони радіоактивного зараження необхідно провести ЧСО. Для цього спочатку, не стягаючи протигазу, знімають засоби захисту шкіри і витрушують їх або протирають ганчір'ям, змоченим водою (дезактивуючим розчином). Потім обмивають чистою водою відкриті ділянки тіла, лицьову частину протигазу і знімають протигаз. Після.цього миють обличчя чистою водою, прополіскують водою рот і горло. Якщо води обмаль, то відкриті ділянки тіла і лицьову частину протигазу протирають зволоженими водою тампонами.
    Взимку знезараження одежі, взуття можна проводити незараженим снігом. При зараженні краплями отрути необхідно обробити відкриті ділянки шкіри, заражені ділянки одягу, взуття і лицьової частини протигазу рідиною з індивідуального протихімічного пакету ІПП-8.
    При потраплянні ОР на шкіру негайно тампоном, змоченим рідиною з флакону, протерти відкриті ділянки шкіри (руки, шию) і лицьову частину протигазу ззовні, потім протерти рукави одягу і комір в місцях прилягання до тіла. Змоченим тампоном необхідно обробити ті ділянки одягу, де видно краплі ОР. Якщо люди в момент зараження були в пальтах, плащах, то спочатку дегазують заражені місця на пальті і на плащі, а потім їх знімають і дегазують ділянки одягу, які знаходились під зараженими ділянками пальта (плаща).'При зараженні біологічними засобами часткову санобробку проводять так: не знімаючи протигазу, обмітанням та витрушуванням усувають біологічні засоби, які осіли на одежі, взутті, 313. Якщо дозволяють обставини, то знімають верхній одяг і витрушують його. Роздягатися і одягатися потрібно так, щоб відкриті ділянки тіла не торкались зовнішньої зараженої поверхні. У випадку проведення часткової санобробки на місцевості, зараженій біологічними засобами, верхню одежу не знімають.
    При одночасному зараженні радіоактивними, хімічними речовинами і біологічними засобами в першу чергу знезаражують ОР, які потрапили на шкірні покриви і одяг, а потім вживаються заходи, передбачені при зараженні радіоактивними речовинами і біологічними засобами. При відсутності пакету ІПП-8 для ЧСО необхідно застосовувати воду і мило.
    Часткова дезактивація, дегазація і дезинфекція техніки здійснюється усуненням радіоактивних речовин обмітанням всієї поверхні об'єкту, що обробляється, знезаражуванням (усуненням) ОР і біологічних засобів з ділянок поверхні об'єктів, яких торкається особовий склад формувань при проведенні РіШР.
    В автомобілях обробляють двері кабіни, вітрове скло, капот, облицювання радіатора, крила підніжки, горловини баків для пального, внутрішню поверхню кабіни, важелі, педалі, кермо. На іншій техніці теж обробляються ті місця, яких торкається особовий склад при її обслуговуванні.
    Повна санітарна обробка
    Повна санітарна обробка (ПСО) полягає в обмиванні всього тіла теплою водою з милом і мочалкою з обов'язковою заміною білизни і верхнього одягу. Вона проводиться на санітарно-обмивальних станціях, які створюються на базі лазень, санпропускників, душових павільйонів і на пунктах спеціальної обробки (ПСО). Вони розгортаються підрозділами ЦО. а також на обмивальних майданчиках, які обладнуються в польових умовах при допомозі дегазаційно-душових машин (ДДМ). Повну санобробку необхідно проводити не пізніше 2-3 год після зараження. В зв'язку з цим санітарно-обмивальні пункти необхідно розгортати якомога ближче до місць виходу населення і формувань ЦО із зони масового ураження. Наприклад, при аварії на ЧАЕС вони розгортались на шляхах виходу із 30-кілометрової зони. Одночасно з обмивальми пунктами організовуються повна дезактивація людей, дегазація і дезинфекція їх одежі, взуття і 313. Для цього поблизу санітарно-обмивальних пунктів розгортаються станції або майданчики знезаражування одежі і взуття. Станцію санобробки і майданчик знезаражування ділять на дві частини - "брудну" і "чисту", відводять місця для роздягання, обмивання і одягання.
    При використанні ДДМ схема організації ПСО може бути така, яку подано на мал. 53.
    Перед входом в приміщення для роздягання знімаються засоби захисту шкіри і кладуться у відведене місце. Потім входять в приміщення для роздягання послідовно знімають одяг. Протигаз не знімається, одежа і взуття зв'язуються у вузол, до якого прикріплюється жетон і здається обслуговуючому персоналу для обробки. При вході в обмивальне приміщення людям видається мило і мочалка, руки і шия обмиваються 2-%-ним розчином монохлораміну, а потім знімається протигаз і проходиться в обмивальне приміщення, де під кожною душовою сіткою розташовуються по двоє: один намилюється, а другий миється. Після цього в приміщенні для одягання отримується чиста білизна і знезаражений одяг, а також здані документи і цінності та протигази. Миття під душовими сітками однієї зміни не повинно перевищувати 15 хв. За цей час наступна зміна повинна роздягнутись і бути готовою до входу в обмивальне приміщення. При такій організації забезпечуємся санобробка до чотирьох змін на годину (в зміні 22-24 людей) однією дегазаційно-дупювою машиною.
    Люди, які пройшли санобробку, із одягального приміщення направляються в район збору. При відсутності дезинфекційно-душової установки для ПСО можуть використовуватись лазні, місцеві санітарні приміщення, ав літі незаражені річки, водойми. При проведенні ПСО у водоймі поблизу неї обладнується майданчик, брудна половина якого розташовується за течією води, але нижче чистої.
    Повну дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію транспортних засобів і техніки проводять на спеціально розгорнутих пунктах. Для дезактивації використовують струмІВЬ води під тиском 2-3 атм або обробку дезактивуючим розчином. Дегазацію проводять шляхом обробки дегазуючими розчинами з допомогою технічних засобів дегазації або ганчірками, змоченими в розчинах. При відсутності розчинів ОР змивають бензином, гасом, дизельним пальним. Для дегазації і дезактивації готують розчини. Кількість речовин, необхідних для їх приготування, подано в табл.27.
   
   Дезактивація продуктів харчування і знезаражування води
    Харчові продукти і вода, які знаходяться в зонах радіоактивного зараження, підлягають дозиметричному контролю. При встановленні їх зараження більше норми проводять дезактивацію. Продукти харчування, які зберігаються в негерметичному, скляному чи іншому посуді (тарі), знезаражуються в такій послідовності: обмивають водою тару із зовнішнього боку, витирають, а потім відкривають і перевіряють ступінь зараження продукту, який в ній знаходиться. Якщо продукт не заражений, то його перекладають (пересипають) в незаражену тару. При наявності зараження проводять дезактивацію зніманням зараженого шару. Наприклад, з м'яса зрізають верхній шар, з риби зчищають луску і знімають шкіру. Олію та інші рідкі жири, які зберігаються в негерметичній тарі, знезаражують методом відстоювання протягом 3-5 діб. Для дезактивації овочів 'капусти, картоплі, буряків, моркви та інших) їх промивають водою. З капусти знімають верхні листки. Продукти харчування, які знаходяться в герметичній тарі, знезаражуються обмиванням зовнішньої поверхні тари водою ватними тампонами, водними розчинами миючих засобів або дезактивуючими розчинами і проводиться їх дозиметричний контроль. Якщо зараженість тари після її обмивання зникла, або вона в межах допустимих норм, то дезактивація на цьому закінчується. При наявності зараження вище допустимих норм обмивання повторюють. Якщо після вторинної обробки тари ступінь її зараженості не знизився, то продукт виймають з тари і проводять дезактивацію. Для знезаражування продовольчих продуктів, які знаходилися на складах, базах обладнують спеціальні майданчики дезактивації. Роботи проводять спеціально підготовлені для цього формування ЦО, які утворюються на складах, базах і торгових підприємствах.
    Знезаражування води повинно забезпечувати руйнування і усунення ОР, радіоактивних речовин і знищення хвороботворних мікробів. Руйнування ОР частково досягається хлоруванням, а повне їх усунення - при фільтруванні води через активоване вугілля або карбофёрогель. Радіоактивні речовини з води усуваються коагулюванням, відстоюванням і фільтруванням через тканину, активоване вугілля і карбофёрогель. В якості коагулянтів використовують сірчанокислий амоній (глинозем), хлорне залізо (залізний купорос), та інші речовини. Для більш повного усунення радіоактивних речовин перед додаванням коагулянтів воду відстоюють в резервуарах з глиною (з розрахунку 2,5 кг глини на 1 м3 води) і перемішують протягом 10 хв.
    Знищення хвороботворних мікробів у воді здійснюється хлоруванням або кип'ятінням. Хлорування здійснюється ДТС ГК або хлорним вапном, що містить 25% активного хлору. Для знищення вегетативних форм мікробів в місткість з водою вводиться ДТС ГК - 60 г/м3 або хлорне вапно - 120 г/м3. Кип'ятіння - найбільш простий спосіб знезаражування води. При кипінні протягом 10-30 хв вода знезаражується від вегетативних форм мікробів, а протягом 60 хв від спорових форм мікробів.
    Ліквідація наслідків радіоактивного зараження при аварії на атомній електростанції
    Ліквідація наслідків радіоактивного зараження при аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин, або на інших підприємствах, які використовують радіоактивні речовини, повинна починатися після проведення детальної радіаційної розвідки з метою визначення рівня радіації на території АЕС і шляхах підходу та евакуації.
    Розвідку шляхів підходу до АЕС проводять з метою евакуації обслуговуючого персоналу чергової зміни і забезпечення роботи по розшукуванню, збиранню і вантаженні в металеві контейнери небезпечних в радіаційному відношенні осколків радіоактивних речовин. Розвідку проводять спеціально підготовленими ланками на розвідувальних машинах, які мають надійний протирадіаційний захист (танки, бронетранспортери). Для розшуку небезпечних в радіаційному відношенні осколків, які є . джерелом випромінювання, і їх наступного збирання прилади радіаційної розвідки обладнують коліматорними пристроями. На території АЕС, де рівень радіації може бути дуже високим, розвідку проводять з використанням розвідувальних роботів, які обладнані, крім штатних приладів радіаційної розвідки, ще й гама-візорамн. Знайдені розвідкою великі осколки джерел іонізуючого випромінювання з допомогою інженерних машин вантажать в металеві контейнери і вивозять в місця захоронения. Якщо використання важкої техніки неможливе, то можуть використовуватись для збору небезпечних джерел іонізуючого випромінювання легкі мобільні роботи (моботи).
    Для очистки від радіоактивних джерел покрівель будинків нарівні з моботами використовують гідромонітори. Дезактивація території АЕС в місцях з високим рівнем радіації проводиться- шляхом збору зараженого ґрунту важкими гусеничними радіокерованими роботами (бульдозерами) з наступним вантаженням його в металеві контейнери з допомогою інженерних машин і екскаваторів, які мають надійний протирадіаційний захист. На менш заражених територіях шар грунту знімають з використанням бульдозерів, грейдерів і навісного бульдозерного обладнання, а при низьких рівнях радіації - вручну лопатами. З метою підвищення коефіцієнта дезактивації територію, на якій було знято верхній шар зараженого грунту перекривають бетонними плитами, а місця між плитами замуровують бетонним розчином, або повністю бетонують чи асфальтують.
    Для боротьби з вторинним зараженням, яке може бути викликане переносом радіоактивного порошку вітром, в районі розташування АЕС і прилягаючих до неї територіях, проводять заходи по прибиранню пороху різними методами. Для цього місцевість поливають плівкоутворюючими і закріплюючими розчинами, такими як латекс, спиртово-сульфітна барда, нафтові шлами та інше. Розчини наносять з допомогою вертольотів із спеціальними виливними (розпиляючими) пристроями і машин АРС. Проїжджу частину доріг в зоні радіоактивного зараження підтримують у вологому стані, поливаючи водою з поливальних машин або АРС. Узбіччя доріг зливають нафтовими шламами.
    Дезактивацію внутрішніх поверхонь будівель виробничої зони, машин і обладнання проводять шляхом розпилення на них плівкоутворюючих розчинів з наступним зняттям їх разом з радіоактивними частинками, а також відсмоктуванням радіоактивного пороху потужними пилососами. Дезактивація поштукатурених і пофарбованих поверхонь методом покриття їх плівкоутворюючими розчинами не проводиться, бо плівка з цих поверхонь знімається погано. Дезактивацію з допомогою розчину на основі порошку СФ-2У з одночасним протиранням щітками проводять при відсутності засобів безводної обробки.
    Перераховані засоби можуть повторюватися декілька раз для досягнення необхідного коефіцієнту дезактивації. З метою зменшення зовнішнього гамма-фону вікна службових приміщень з зовнішнього боку перекриваються свинцевим екраном. Для дезактивації зовнішніх поверхонь будівель і споруд можуть використовуватись такі заходи як і для дезактивації внутрішніх поверхонь. Крім того, дезактивація може проводитись струменем води із пожежних машин з протиранням щітками або піскоструменевою обробкою штукатурки. М'яка покрівля будівель підлягає заміні. З метою зменшення порохопереносу зовнішні і внутрішні поверхні будівель після їх дезактивації фарбують олійними, емалевими або водоемульсійними фарбами.
    Дезактивацію автомобільної та інженерної техніки проводять на пунктах спеціальної обробки, які розгортаються близько АЕС, а також і за межами зони радіоактивного зараження. Для дегазації техніки використовують пожежні машини і водопомпи. Можуть також використовуватись мийні машини, які працюють з підігрівом води. Дезактивуючі розчини готують на основі порошку СФ-2У. При дегазації шасі, двигун миють масляними сумішами, міняють масляниіі фільтр. Можливий розбір окремих вузлів і агрегатів для здійснення дезактивації. У тих випадках, коли автомобільна та інженерна техніка після багаторазової дезактивації залишається зараженою більше норми, її виводять на площадку відстою, а після зниження ступеня зараженості за рахунок природної дезактивації направляють для вторинної дезактивації.
    При дезактивації населених пунктів зовнішні поверхні житлових і господарських будівель обробляють водою або дезактивуючим розчином пожежними машинами, мотопомпами і іншими засобами. Крони дерев, які ростуть близько від будинків і в садках, дезактивують водою із брандспойтів. Заражений фунт з трав'яним покривом у внутрішніх дворах, на узбіччях вулиць (доріг) і на майданах знімають на глибину не менше 5хм, вивозять і викидають у відведеному місці. При необхідності насипають новий фунт або дезактивовані ділянки асфальтують.
    Дезактивація оброблюваних земель (городів, полів) проводиться оранням з відвалом або перекопуванням лопатою з перевертанням пласта на глибину 20-30 см. Більш якісної дезактивації поля і городу при оранні і перекопуванні досягають перемішуванням землі з глиною, яка діє як адсорбент і комплексоутворювач, що зв'язує радіонукліди або переводить їх в нерозчинні сполуки.
    Криниці шахтового типу в населених пунктах після аналізу зараженої води дезактивують струменем води з брандспойта з наступним багаторазовим відкачуванням води з криниці разом з верхнім шаром мулу. Заражені відкриті водойми обробляють адсорбуючими і комплексоутворюючими глинами. Наприклад, глауконітами, шляхом деспергування їх з повітря літаком (вертольотом) або розкиданням з плотів та човнів. Для очистки стоків водойм, річок, струмків будують феблі фільтруючого типу, в яких фільтр - адсорбуючий наповнювач. Для безпеки особового складу формувань, які ліквідують наслідки радіоактивного зараження при аварії на АЕС, роботи ведуться позмінно, вахтовим методом. Тривалість Кожної зміни і вахти визначається з врахували допустимого радіоактивного опромінення особового складу. ири ии робіт в зонах радіоактивного зараження для захисту особового використовується техніка, респіратори, спеціальні окуляри, захисні Р.
    Контроль опромінення особового складу формувань проводять індивідуальним і груповим способом. При роботі в умовах сильного радіоактивного зараження і запорошення доцільно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Санітарна обробка змін формування проводиться в повному обсязі на спеціальних пунктах.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua