Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання (Лекції)
   

6. 2. Виконання внутрішньовиробничого завдання і динаміка показників


   У господарській практиці підприємства прогнозують і розраховують такі основні показники собівартості, як:
    • повна собівартість товарної продукції;
    • витрати на 1 грн. товарної продукції;
    • собівартість одиниці виробів.
    До завдання аналізу собівартості продукції входять:
    • оцінювання обгрунтованості і напруженості завдання;
    • оцінювання виконання завдання за показниками собівартості і вивчення їхньої динаміки, встановлення відповідності фактичних і діючих у виробництві затрат поточним нормативам витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
    • виявлення і кількісне визначення чинників, що вплинули на відхилення фактичних показників собівартості від прогнозованих, а також їхньої динаміки;
    • оперативний вплив на формування показників собівартості;
    • вивчення чинників зміни показників собівартості за окремими статтями витрат;
    • виявлення і мобілізація резервів подальшого зниження собівартості продукції.
    Таблиця 32 Аналіз собівартості товарної продукції об'єднання за рік
   
   Джерелами інформації для аналізу є: форма № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства за 2000 рік (робіт, послуг)"; форма № 5 примітка до річної фінансової звітності (дані поточного бухгалтерського обліку, журнал-ордер (№ 5, 5А)) , калькуляції окремих виробів, внутрішньовиробничі плани й акти впровадження нової техніки, розрахунки підприємства.
    До проведення аналізу варто показникам собівартості порівнюваних періодів надати порівняльного вигляду, якщо:
    а) змінилася структура підприємства в результаті злиття з іншими виробничими структурами, виділення окремих структурних частин при здаванні їх в оренду, створення спільних підприємств та ін.;
    б) змінився склад витрат, що входять у собівартість продукції, або при внесенні до неї витрат, відшкодуванні раніше з інших джерел чи при виключенні деяких витрат, пов'язаних зі змінами в системі економічних відносин;
    в) були доволі відчутні зростання цін на виробничі запаси, продукцію і збільшення заробітної плати, зумовлене інфляційними процесами і т. д. У такому випадку зміну цін розглядають як зовнішній, не контрольований підприємством чинник.
    У нормуванні й обліку застосовують два види економічного групування витрат - за економічними елементами і за калькуляційними статтями собівартості. Затрати за елементами - це витрати звітного періоду як на готові вироби, так і на незавершене виробництво. Таке групування показує, що витрачено на випуск продукції. При аналізі витрат на виробництво їх доцільно згруповувати таким чином: витрати на засоби праці (амортизацію основних фондів), предмети праці - матеріальні витрати; витрати на оплату праці й ін. Витрати на засоби і предмети праці відображають витрати уречевленої праці, а витрати на оплату праці разом із відрахуваннями на соціальні потреби - витрати живої праці. До інших належать податки, які вносять у собівартість продукції в позабюджетні фонди (крім відрахувань на соціальні потреби), відсотки за кредитами банку, витрати на відрядження й ін.
    У процесі аналізу вивчають структуру витрат і її динаміку, що дає змогу визначити матеріаломісткість, трудомісткість, енергомісткість продукції, з'ясувати характер змін і їхній вплив на собівартість продукції. Структуру витрат аналізують шляхом порівняння питомої ваги окремих елементів за ряд звітних або фактичних періодів з прогнозами Крім цього, доцільно визначити абсолютну суму економії або перевитрат за загальною сумою витрат і за кожним елементом, вивчити причини відхилень.
    Аналіз структури витрат дає змогу вивчати використання виробничих ресурсів, виявляти дефіцитні ресурси, що стримують використання потенційних можливостей для розширення виробництва і підвищення якості продукції, а також виявляти ті ресурси, споживання яких зумовлює зростання витрат на виробництво, що перевищує розрахунковий рівень.
    Аналіз динаміки структури витрат і чинників їхньої зміни дає можливість вчасно реагувати на відхилення від об'єктивних параметрів виробничого процесу, вживати попереджувальних заходів з недопущення зайвих витрат і втрат, виявляти тенденції зміни витрат, розробляти заходи для їх зниження.
    Виконання завдання щодо собівартості товарної продукції аналізують шляхом зіставлення фактичної собівартості в цінах, закладених у плані, з нормативною собівартістю фактично випущеної продукції (табл. 32, дані у млн. грн.).
    При загальній економії від зниження собівартості товарної продукції по об'єднанні в сумі 154 млн. грн. філія № 2 допустила перевитрату на 20 млн. грн.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua