Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання (Лекції)
   

1. 7. Аналіз забезпеченості запасів джерелами їх формування


   Наступним завданням після аналізу наявності і достатності власного капіталу є аналіз наявності та достатності джерел формування запасів.
    Співвідношення вартості запасів і величини власних та позичених джерел їх формування - один з найважливіших чинників стійкості фінансового стану підприємства разом зі співвідношенням реального власного і статутного капіталів. Рівень забезпеченості запасів джерелами формування є причиною того чи іншого рівня поточної платоспроможності (або неплатоспроможності) підприємства.
    Найбільш узагальненим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел засобів для формування запасів, яку визначають як різницю величини джерел засобів і величини запасів. При цьому мають на увазі забезпеченість певними видами джерел (власними, кредитними й іншими позиченими), бо достатність суми всіх можливих видів джерел (враховуючи кредиторську заборгованість та інші поточні зобов'язання) гарантує тотожність підсумків активу і пасиву балансу.
    Загальна величина запасів підприємства дорівнює сумі величин за рядками 100 - 162 розділу ІІ "Оборотні активи" балансу.
    Для характеристики джерел формування запасів використовують кілька показників, що відображають різний рівень охоплення різних видів джерел:
    - наявність власних обігових коштів дорівнює різниці величини реального
    власного капіталу (див. табл. 45) і суми величин позаобігових активів (підсумок
    розділу І "Позаобігові активи");
    - наявність довготермінових джерел формування запасів знаходимо так: одержаний результат з попереднього розрахунку збільшуємо на суму довготермінових зобов'язань (підсумок розділу ІІІ "Довготермінові зобов'язання");
    - загальна величина основних джерел формування запасів дорівнює сумі довготермінових джерел (попередній результат) і поточних зобов'язань (рядки 440, 450 розділу ІV "Поточні зобов'язання").
    Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають такі три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:
    • надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів дорівнює різниці величини власних обігових коштів і величини запасів;
    • надлишок (+) або недостача (-) довготермінових джерел формування запасів дорівнює різниці величини довготермінових джерел формування запасів і величини запасів;
    • надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.
    Обчислення трьох показників забезпеченості запасів джерелами їх формування дає змогу класифікувати фінансові ситуації за рівнем їх стійкості. Можна виділити чотири типи поданих нижче фінансових ситуацій.
    1. Абсолютна стійкість фінансового стану трапляється рідко і є крайнім типом фінансової стійкості. Вона задається системою умов:
    1а) надлишок (+) власних обігових коштів або рівність величин власних обігових коштів і запасів.
    2. Нормальна стійкість фінансового стану гарантує його платоспроможність: 2а) недостача (-) власних обігових коштів;
    2б) надлишок (+) довготермінових джерел формування запасів або рівність величин довготермінових джерел і запасів.
    3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний із порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення реального власного капіталу і зростання власних обігових коштів, а також за рахунок додаткового залучення довготермінових кредитів і позичених коштів:
    за) недостача (-) власних обігових коштів;
    зб) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів;
    З в) надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів або
    рівність основних джерел і запасів;
    4. Кризовий фінансовий стан наявний тоді, коли підприємство перебуває на
    межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, інші фінансові
    інвестиції, дебіторська заборгованість та інші обігові активи не покривають
    навіть його кредиторської заборгованості:
    4а) недостача (-) власних обігових запасів;
    4б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів;
    4в) недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів.
    Оскільки позитивним чинником фінансової стійкості є наявність джерел формування запасів, а негативним - величини запасів, то основними шляхами виходу з нестійкого і кризового фінансового стану (ситуації 3 і 4) будуть: поповнення джерел формування запасів й оптимізація їх структури, а також обґрунтоване зниження рівня запасів.
    Найбільш безризиковим способом поповнення джерел формування запасів необхідно визнати зростання реального власного капіталу за рахунок нагромадження нерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається у результаті нормування залишків запасів, а також реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей.
    Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводять на основі табл. 49.
    Таблиця 49 Аналіз забезпеченості запасів джерелами (у тис. грн.)
   
   Разом із абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти.
    Наявність власних оборотних коштів відображають коефіцієнти маневрування і коефіцієнти автономії джерел формування запасів.
    Коефіцієнт маневреності дорівнює співвідношенню власних обігових коштів підприємства до реального власного капіталу:
    К= власні обігові кошти / реальний власний капітал
    Він показує, яка частина власного капіталу підприємства перебуває у мобільній формі, що дає змогу доволі вільно маневрувати капіталом. Високі значення коефіцієнта маневрування позитивно характеризують фінансовий стан, але яких-небудь обґрунтованих на практиці нормальних значень показника нема. Як опосередкований орієнтир для оптимальних рівнів коефіцієнта можна розглядати значення ≤ 0,5.
    Коефіцієнт автономії джерел формування запасів показує питому вагу власних обігових коштів у загальній сумі основних джерел формування запасів:
    К= власні обігові кошти / загальна величина основних джерел формування запасів
    Зростання коефіцієнта відображає тенденцію до зниження залежності підприємства від позичених джерел фінансування господарського кругообігу, і тому це оцінюють позитивно.
    Достатність власних обігових коштів показує коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами, який дорівнює співвідношенню величини власних обігових коштів до вартості запасів підприємства:
    К = власні обігові кошти / запаси
    Для промислових підприємств нормальне обмеження показника має такий вигляд: Кшб ≥ 0,6 ÷0,8. Крім цього, коефіцієнт забезпеченості запасів власними
    джерелами має бути обмежений знизу значеннями коефіцієнта автономії джерел формування запасів для того, щоб підприємство не опинилось на межі банкрутства: Коб > Ккд , що випливає зі сформульованої вище класифікації фінансових ситуацій за
    рівнем стійкості.
    Згідно з методичними положеннями щодо оцінювання фінансового стану підприємств визначають коефіцієнт забезпеченості власними коштами, що дорівнює відношенню величини власних обігових коштів до величини обігових активів (підсумок розділу ІІ балансу):
    К = власні обігові кошти / обігові активи
    Згадані документи встановлюють нормальне обмеження для даного показника: Кзаб. ≥ 0,1. Якщо коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного
    періоду має значення менше за 0,1, то структуру балансу підприємства вважають незадовільною, а саме підприємство - платоспроможним.
    Аналіз динаміки коефіцієнтів маневрування, автономії джерел формування запасів, забезпеченості запасів власними джерелами, забезпеченості обігових активів власними джерелами за ряд суміжних звітних періодів дає змогу виявити тенденцію зміни фінансового стану підприємства.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua