Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Документалістика (Лекції)
   

5.3. Інформаційні ресурси і документування інформації


   Інформаційні ресурси є об'єктами відносин фізичних, юридичних осіб, держави. Вони складають інформаційні ресурси України і захищаються законом так само, як інші ресурси.
    Правовий режим інформаційних ресурсів визначається нормами, що встановлюють, яким має бути порядок документування інформації, визначають право власності на окремі документи і окремі масиви документів в інформаційних системах, обґрунтовують категорію інформації за рівнем доступу до неї та порядок правового захисту інформації.
    Документування інформації є обов'язковою умовою включення інформації в інформаційні ресурси і воно здійснюється в порядку, що встановлюється органами державної влади, які відповідають за організацію діловодства, стандартизацію документів та їх масивів, безпеку України. Документ, отриманий з автоматизованої інформатизаційної системи, отримує юридичну силу після його підписання посадовою особою в порядку, встановленому законодавством України.
    Потрібно зазначити, що юридична сила документа, який зберігається, обробляється та передається за допомогою автоматизованих інформаційних та телекомунікаційних систем, може підтверджуватися електронним цифровим підписом, юридична сила якого, в свою чергу, визнається за наявності в автоматизованій інформаційній системі програмно-технічних засобів, що забезпечують ідентифікацію підпису і дотримання встановленого режиму їх використання. Право посвідчувати ідентичність електронного цифрового підпису здійснюється на основі ліцензії, порядок видачі якої визначається законодавством України.
    Залежно від того, де знаходиться елемент складу майна - у власності громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій та суспільних об'єднань, - інформаційні ресурси діляться на державні та недержавні. Фізичні та юридичні особи є власниками тих документів та масивів документів, що створені за рахунок їх коштів, придбані ними на законних основах, отримані в порядку дарування чи спадку. Суб'єкти України є власниками інформаційних ресурсів, створених, придбаних, накопичених за рахунок засобів державного бюджету, бюджету суб'єктів України, а також отриманих шляхом інших, встановлених законом, засобів.
    Власник інформаційних ресурсів, що має дані, які є державною таємницею, має право розпоряджатися цією власністю тільки з дозволу відповідних органів державної влади.
    Суб'єкти, що репрезентують в обов'язковому порядку документовану інформацію в органи державної влади та організації, не втрачають своїх прав на ці документи та на використання інформації, яка міститься в них, що репрезентована юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, а також громадянами, документована інформація, формує інформаційні ресурси, які знаходяться в спільній власності держави та суб'єктів, що представляють цю інформацію. Інформаційні ресурси, які є власністю організації, заносяться в склад їх майна відповідно до цивільного законодавства України. Інформаційні ресурси, які є власністю держави, знаходяться у віданні органів державної влади та організацій відповідно до їх компетенції, підлягають обліку та захисту в складі державного майна. Інформаційні ресурси можуть бути товаром, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Власник інформаційних ресурсів користується всіма правами, передбаченими законодавством України.
    Громадяни, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, організації та суспільні об'єднання повинні репрезентувати документовану інформацію органам та організаціям, що відповідають за формування та використання державних інформаційних ресурсів.
    Порядок та умови обов'язкового подання документованої інформації доводяться до відома громадян та організацій.
    Порядок обов'язкового подання інформації, що належить до державної таємниці та конфіденційної інформації, встановлюється та здійснюється відповідно до законодавства про ці категорії інформації.
    При реєстрації юридичних осіб реєстраційні органи забезпечують їх переліками документів, що подаються в обов'язковому порядку з адресами для подання. Перелік поданої в обов'язковому порядку документованої інформації додається до статуту кожної юридичної особи (положення про неї).
    Незабезпечення реєстраційних органів, що реєструють юридичних осіб, переліком документів, які подаються в обов'язковому порядку з адресами для їх подання, не є основою для відмови в реєстрації. Посадові особи реєстраційних органів, винні в незабезпеченні реєстрованих юридичних осіб переліками документів, що подаються в обов'язковому порядку з адресами для їх подання, караються притягненням до дисциплінарної відповідальності, а також можливе звільнення з посади.
    Документи, що належать фізичним та юридичним особам, можуть включатися, за бажанням власника, в склад державних інформаційних ресурсів за правилами, встановленими для включення документів у відповідні інформаційні системи.
    Інформаційні ресурси України є відкритими та загальнодоступними, за винятком документованої інформації, яка віднесена законом до категорії обмеженого доступу. Документована інформація з обмеженим доступом за умовами її правового режиму поділяється на інформацію, віднесену до державної.таємниці, та конфіденційну. Заборонено відносити до інформації з обмеженим доступом:
    - законодавчі та інші нормативні акти, що встановлюють правовий статус органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань, а також права, свободи та обов'язки громадян, порядок їх реалізації;
    - документи, що містять інформацію про надзвичайні ситуації; економічну, метеорологічну, демографічну, санітарно-епідемічну та іншу інформацію, необхідну для забезпечення безпечного функціонування населених пунктів, виробничих об'єктів, безпеки громадян та населення в цілому;
    - документи, що містять інформацію про більшість органів державної влади та місцевого самоврядування; про використання бюджетних коштів та інших державних і місцевих ресурсів; про стан економіки та потреб населення, за винятком відомостей, віднесених до державної таємниці;
    - документи, накопичені у відкритих фондах бібліотек та архівів, інформаційних системах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суспільних об'єднань, організацій, які становлять суспільний інтерес чи необхідні для реалізації прав, свобод та обов'язків громадян.
    Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю", а до конфіденційної- в порядку, встановленому законодавством України.
    Інформація про громадян (персональні дані). Переліки персональних даних, що включаються в склад державних інформаційних ресурсів, інформаційних ресурсів сумісного ведення, суб'єктів України, органів місцевого самоврядування, а також отримуваних та збираних недержавними організаціями, повинні бути закріпленими на рівні державного закону. Персональні дані належать до категорії конфіденційної інформації.
    Не допускається збір, зберігання, використання та поширення інформації про особисте життя, а також тієї, яка порушує особисту чи сімейну таємницю,'"таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень фізичної особи без її згоди, за винятком наявності підстави судового рішення. Персональні дані не можуть бути використані з метою завдання майнової та моральної шкоди громадянам, труднощів в реалізації прав і свобод громадян України. Обмеження прав громадян України на основі використання інформації про соціальне походження, расову, національну, мовну, релігійну та партійну належність заборонено та карається відповідно до законодавства. Юридичні та фізичні особи, які, відповідно до своїх повноважень, володіють інформацією про громадян, отримують та використовують її, несуть відповідальність відповідно до законодавства України за порушення режиму захисту, обробки та порядку використання цієї інформації.
    Неправомірність діяльності органів державної влади та організацій зі збору персональних даних може бути встановлена в судовому порядку на вимогу суб'єктів, що діють на основі законодавства про персональні дані.
← назад зміст вперед →


 
 
© www.Chitalka.net.ua