Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Кримінальне право України: Загальна частина (Лекції)
   

Зняття судимості.


   1. Під зняттям судимості розуміється припинення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує суд, а 367 лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість. 2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим. Для зняття судимості згідно з ст. 91 КК необхідні такі умови: 1) відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст.89 КК; 3) встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. Для дострокового зняття судимості необхідна сукупність цих умов. Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості. Якщо суд не вважає за можливе зняти судимість, то особа продовжує вважатися судимою і перетерплювати пов'язані з нею обмеження до повного закінчення передбачених законом строків погашення судимості. Порядок зняття судимості встановлюється КПК України (ч. З ст. 91 КК). Розділ XXI п ^^ Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування Розділ XIV Загальної частини КК передбачає два види примусових заходів: 1) примусові заходи медичного характеру (статті 92-95) та 2) примусове лікування (ст. 96). І ті, й інші за своєю природою є заходами лікування і застосовуються лише до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, передбачені кримінальним законом, і страждають на певні захворювання. І примусові заходи медичного характеру, і примусове лікування призначаються судом особам, які вчинили суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, але вони не є покаранням, тому що не містять в собі кари. їх метою є обов'язкове лікування, а також запобігання вчиненню особами (до яких вони застосовані) нових суспільно небезпечних діянь. Разом з тим примусові заходи медичного характеру і примусове лікування розрізняються за підставами застосування і колом осіб, до яких вони можуть бути застосовані.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua