Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Біржове право (Лекції)
   

1. Поняття й види товарних бірж


   Поняття «біржа» досить давно є предметом дослідження філологів, економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у латинському слові «bursa», (нім. «borse) — шкіряний гаманець. Подібність однокореневих слів простежується у французькій й італійській мовах. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі види біржових угод.
    У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова, або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі збори; місце збори купців.
    О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду виду ринку, називаного «біржею», на жаль ще не досить установлені наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. При цьому автор підкреслює, що «біржа — це організація, що має за мету не тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно й під загальним контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління. Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Утворення цін, це велика функція торгівлі, служить центральним завданням біржі. З вищевикладеного видно, що біржа є організований ринок для замінних цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. У цих пунктах: ринок для замінних цінностей, організація й офіційне котирування цін — полягає вся сутність біржі» [1, с 20].
    Відомий юрист Г. Ф. Шершеневич указував, що зі словом «біржа» поєднуються три різних подання. Під цим ім'ям розуміються: 1) сукупність торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних зносин - таке визначення «багатолюдна біржа»; 2) саме місце зборів, наприклад, у вислові «московська біржа на Ільїнці»; 3) сукупність угод, укладених у цьому місці, наприклад у виразі «вчорашня біржа пройшла тихо» [2, с 469].
    Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових відносин. Так, В. С Щербина вказує, що терміном «біржа» визначаються: сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце їхніх зборів; сукупність угод, які укладаються в цьому місці [3, с 328]. Є.Н. Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить висновок, що біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в призначений час [4, с 17]. В.В. Ха-хулін визначає біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.) [5, с 338].
    Розкриваючи зміст поняття «біржа», варто враховувати, що та або інша позиція дослідників багато в чому ґрунтується на певних історичних традиціях, що склалася в праві. Так, у російському законодавстві XIX століття (Торгівельний Устав 1857 p.), було закріплено наступне поняття: біржа — це місце зустрічі, засноване за необхідності по торгівельних звичаях, для одержання інформації про ціни на товари, про прибуття й від'їзд суден, а також для встановлення вексельного курсу, прейскурантів й аксекурацій. Устави бірж того часу трохи розширюють це визначення, додаючи, наприклад, вказівка на те, що біржа — це також місце одержання необхідних для торгівлі й промисловості відомостей, і що вона має на меті впорядкування місцевої торгівлі й ін.
    Тому можна констатувати, що законодавство того часу поєднує два поняття, коли визначає, що суть біржі соборні місця або збори належних до торгівельного класу осіб, для взаємних по торгівлі зносин й угод.
    У цей час товарна біржа розглядається як самостійний суб'єкт господарювання, що виконує певні функції в економіці. Так в офіційній доповіді 1993 року (A Survey of Commodity Risk Management Instuments. Report by the UNCTAD secretariat. UNCTAD. 15 March 1993, p.6) експерти ЮНКТАД сформулювали наступне визначення, що «сучасна товарна біржа — це фінансовий ринок, на якому різні групи його учасників (хедже-ри й спекулянти) торгують контрактами, прив'язними до цін на сировину або на так називані «нетоварні цінності», з метою зняття із себе цінового ризику й передачі його іншим учасни кам ринку, або, навпаки, з метою прийняття цього ризику на себе в розрахунку дістати прибуток». Така точка зору багато в чому відображає економічну природу товарної біржі, що вимагає відповідного законодавчого закріплення. Тому варто звернути увагу на положення ГК України й Закону.
    Так, ст. 279 ГК України визначає товарну біржу як особливий суб'єкт господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаних з ним торгівельних операцій. Товарна біржа як господарська організація є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інший рахунки в банках, печатка зі своїм найменуванням.
    У свою чергу, законодавство багатьох країн СНД містить трохи інше визначення товарної біржі. Так, ст. 2 Закону Російської Федерації «Про біржу й біржову торгівлю» передбачає, що під товарною біржею розуміється організація із правами юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом організації й регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь певному місці й у певний час за встановленими нею правилами. Закон Республіки Молдова визначає товарну біржу як підприємство з організації біржової торгівлі за стандартами або зразкам товарів, проведеної в заздалегідь певному місці (біржовому залі) і в певний час за встановленим на біржі правилам (ст. 2).
    Запропоновані визначення мають як схожі риси, так і деякі відмінності. Тому, з огляду на різні підходи сформовані в законодавстві й науковій літературі досить важливе значення має висновок який робить B.C. Щербина: біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. Основна її ціль — сприяння зібранню в одному місці (на біржі) попиту та пропозиції на певні товари, обслуговування їхнього обороту [З, с 328].
    Види товарних бірж.
    Розподіл товарних бірж на певні види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу, рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін.
    Залежно від характеру асортиментів товарів товарні біржі діляться на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів). Так, наприклад, у Донецькій області за станом на 1 жовтня 2004 р. торгово-біржову діяльність здійснювали 31 біржа, у т.ч. 22 товарні, 6 універсальних, 1 спеціалізована, 1 фондова, 1 нерухомості. Показником загального співвідношення різних видів товарних бірж в Україні може служити наступна таблиця:
    Таблиця 1
    Види товарних бірж 1998 1999 2000 2001
    Універсальні 46 62 88 112
    Агропромислові 25 29 28 30
    Товарно-сировинні 75 111 146 233
    Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж. Е.Н. Сохацька підкреслює, що сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах самоврядування. У діяльність приватноправових бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити, про виникнення змішаного типу організації біржової торгівлі [4, с 22]. В Україні товарні біржі належать до приватноправових тому що ступінь державного регулювання торгово-біржової діяльності вкрай незначний й самі біржі носять закритий характер.
    В залежності від характеру діяльності розрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні).
    Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата послуг біржі, плата за реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й т.д.). направляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п.
    Такий підхід є характерним для більшості країн, зокрема, і країн СНД. У літературі таку форму часто називають своєрідним "клубом посередників", які в обмін на відмову від одержання доходів у вигляді належної частини прибутку біржі одержують право доступу до використання інфраструктури, а також право брати участь (наприклад, через членство в комітетах біржі) у вирішенні яких-небудь важливих питань її діяльності. Це повинне запобігати потенційним конфліктам інтересів між біржею і її членами, сприяти вдосконаленню інфраструктури ринку й зниженню вартості особистої участі в операціях на ринку.
    Прибуткові товарні біржі здійснюють діяльність у формі закритого або відкритого акціонерного товариства. Рішення про утворення біржі у формі акціонерного товариства приймається самостійно засновниками (Великобританія, Канада й деякі інші країни).
    Залежно від місця й ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність.
    Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою ринковою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах. На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не можна, оскільки ні валютний, ні торгівельний, ні податковий режими, які діють у Росії й Україні, не забезпечують у достатньому ступені вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності.
    Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властивій даній країні. При цьому валютний, податковий і торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у біржових торгах фірм й осіб — нерезидентів країни місцезнаходження біржі.
    Залежно від сфери діяльності біржі розділяють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торгівельних зв'язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва й споживання товарів.
    В Україні до таких бірж можна віднести — Товарну біржу АПК центральних областей України (м. Черкаси), Кримську універсальну біржу, Українську універсальну товарну біржу й ін. Регіональні біржі — це здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні — це Донецька товарна біржа, Харківська товарна біржа. Одеська товарна біржа, Полтавська регіональна агропромислова біржа, Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова біржа «Сівера» й ін.
    За основними видами угод, що укладають у ході біржової торгівлі виділяє наступні види бірж: біржі реального товару, ф'ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані.
    У цей час, домінуюче положення в практиці світової біржової торгівлі займають ф'ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф'ючерсного ринку являє собою сукупність всіх існуючих товарних бірж (за винятком бірж реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед найбільших світових лідерів міжнародних ф'ючерсних бірж можна назвати такі: Чиказька торгівельна біржа (Chicago Board of Trade), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange), Чиказька біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange), Бразильська товарна й ф'ючерсна біржа (Brasil Mercantile Futures Exchange), німецька електронна біржа ДТБ (Deutsche Terminborse), французька біржа МА-ТИФ (Marche a Terme International de Franse), Нью-Йоркська товарна біржа «Наймекс» (New York Mercantile Exchange), Лондонська біржа металів (London Metal Exchange).
    Слід зазначити той факт, що в Україні в 2003 р. була створена Українська ф'ючерсна біржа для здійснення ф'ючерсної торгівлі торгівельною продукцією. Однак дотепер частка ф'ючерсних контрактів, укладених на товарних біржах України становить приблизно від 1 до 2 відсотків від всіх укладених біржових угод. Так, у Донецькій області за 9 місяців 2004 р. ф'ючерсних угод укладене всього 0,4% від загальної кількості укладених біржових угод. Тому товарні біржі в Україні варто розглядати як біржі реального товару.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua