Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Біржове право (Лекції)
   

2. Організаційно-правова форма товарної біржі.


   Організаційно-правова форма — це передбачена або санкціонована правом організаційна структура, у якій діє суб'єкт господарського права [3, с 54]. Організаційно-правова форма діяльності юридичної особи є істотною ознакою у визначенні характеру його діяльності як комерційної або некомерційної організації. Розглядаючи торгово-біржову діяльність як вид некомерційної господарської діяльності, варто враховувати загальні вимоги ст. 53 ГК України, яка визначає, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, обумовлених власником або відповідним органом управління або органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених дійсним кодексом й іншими законами.
    Конкретна організаційно-правова форма визначається законом і залежить від виду некомерційного господарювання, цілей діяльності, правовий режим майна суб'єкта господарювання. Аналіз основних положень ГК України свідчить, що щодо товарної біржі одночасно використовуються такі терміни як «спеціально утворена господарська організація» (ст. 278) і «особливий суб'єкт господарювання» (ст. 279). З урахуванням цього визначальне значення щодо організаційної форми товарної біржі має положення ст. 1 Закону що встановлює, що товарна біржа є організацією.
    У той же час й у теорії, і на практиці існують різні підходи до визначення організаційної форми товарної біржі. Так, є практика, коли товарна біржа реєструється як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або навіть приватним підприємством. При цьому слова «товарна біржа» розглядається як найменування підприємства. Такий підхід є помилковим, оскільки суперечить основним вимогам законодавства. Мова йде про те, що товарна біржа є некомерційною організацією. У той же час відповідно до Закону України «Про господарчі товариства» й акціонерне товариство й товариство з обмеженою відповідальністю мають на меті своєї діяльності одержання прибутку.
    З метою усунення цього протиріччя в науковій літературі пропонується використовувати при створенні товарної біржі організаційну форму кооперативу. На думку дослідників, створення товарної біржі у вигляді кооперативу відповідає цілям і принципам створення біржі: принцип добровільності й відкритого членства, принцип демократичного управління, принцип економічної участі, вигоди об'єднання й т.п. Підкреслюється, що обрання кооперативної форми створення товарної біржі значно спростить процедуру вступу до складу учасників біржі нових членів [4, с 340].
    З урахуванням вищевикладеного, проявляється інтерес до закордонного досвіду. Так, А.Г.Грязнова відзначає той факт, що починаючи з 1990 р. у Російській федерації, створювані біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Особливо на периферії біржі засновувались як товариства з обмеженою відповідальністю (Воркутинська товарна біржа, Алтайськая товарная біржа, Приволжськая товарно-сировинна біржа, Кузбаська міжнародна товарно-сировинна біржа т.д.), що можна було пояснити рівнем ділової й економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка б регламентувала їх створення та функціонування. Це надало засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів, дозволило закласти такий механізм управління й розподілу прибутку, який у найбільшій степені задовольняв би їх. Засновників приваблювало й те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади. Окремі біржі реєструвалися як приватні індивідуальні підприємства (наприклад, біржа "Аліса"). В зв'язку з тим, що держава повинна надавати допомогу біржам, орієнтованих на некомерційний характер діяльності, з 1993 р. біржі починають перетворюватись в некомерційні асоціації. Як відзначає автор, організаційно-правова форма у вигляді асоціації відповідає Закону РФ "Про товарні біржі і біржової торгівлі" й сприяє більш ефективній структурі її управління [6, с 176].
    Відсутність чіткої визначеності з організаційно-правовою формою як в Україні, так й в інших країнах вимагає уточнення підходів законодавства у визначенні організаційної форми товарної біржі.
    Відповідно до законодавства України, товарна біржа є некомерційною організацією, що має статус юридичної особи. З погляду на, що товарна біржа є суб'єктом господарської діяльності, треба, насамперед, звернутися до положень ГК України. Ст. 55 ГК України вводить загальне поняття господарської організації, під якою розуміються юридичні особи, створені відповідно до ГК України, державні, комунальні й інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку.
    Таким чином, товарна біржа як господарська організація, що має статус юридичної особи, створюється відповідно до положень ГК України. Згідно ст. 80 ГК України будь-яка юридична особа є організацією, створеною й зареєстрованою у встановленому порядку. У свою чергу ст. 83 ГК України передбачає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ й в інших формах, установлених законом. При цьому кодекс не містить вичерпного переліку організаційно-правових форм юридичних осіб. Так, товариством є організація створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариства діляться на підприємницькі й непідприємницькі. Зокрема, згідно ст. 85 ГК України непідприємницьким товариством є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для наступного розподілу між учасниками.
    З огляду на основні вимоги Закону, а також положення ГК України й ГК України щодо організаційно-правової форми товарної біржі, можна зробити наступні висновки:
    По-перше, біржа — це некомерційна організація, ЩО утворюється засновниками й членами для полегшення проведення комерційних операцій (для обслуговування потреб засновників і членів у купівлі-продажу).
    По-друге, товарна біржа як некомерційна господарська організація, повинна створюватися у формі непідприємницького Товариства (ст.85 ГК України).
    Така організаційно-правова форма товарної біржі вимагає відповідних змін на рівні спеціального законодавства — Закону, що дозволяють усунути наявні в законодавстві протиріччя й недоліки, а також привести норми Закону у відповідність із вимогами ГК України й ГК України.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua