Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Біржове право (Лекції)
   

5. Майнова основа діяльності товарної біржі.


   Правовий режим майна можна визначити як установлений правовими засобами порядок й умови придбання (присвоєння) майна, здійснення суб'єктами господарювання прав на володіння, користування, розпорядження ним, реалізація функцій управління майном, а також його правової охорони [5, с. 417]. Правовий режим майна товарної біржі як суб'єкта господарювання визначається загальними положеннями розділу З ГК України й розділом 5 Закону.
    Відповідно до законодавства, товарна біржа, як юридична особа, має відособлене майно, що належить на праві власності. Товарна біржа як суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність на основі права власності, за своїм розсудом, одноосібно або разом з іншими суб'єктами володіє, користується й розпоряджається приналежній біржі майном, у тому числі має право надавати це майно іншим суб'єктам для використання його на основі різних форм правового режиму майна.
    Майнові права товарної біржі визначаються й таким нормативно-правовим актом як Закон України «Про власність», що встановлює загальні права й обов'язки товарної біржі як власника. Окремі положення щодо майна товарної біржі й гарантій майнових прав визначаються спеціальними положеннями законодавства. Так, згідно ст.13 Закону майно товарної біржі складається з фондів, які утворюються біржею, і вартість яких відображається на балансі біржі. Біржі може належати інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Джерелами формування майна товарної біржі є пайові, вступні й періодичні внески членів товарної біржі, надходження від послуг, наданих біржею учасникам біржової торгівлі, штрафів за порушення уставу товарної біржі й правил біржової торгівлі, а також інші грошові надходження, які не суперечать чинному законодавству. Головним принципом визначення можливості використовувати те або інше джерело для формування майна товарної біржі є відсутність протиріччя вимогам законодавства. У всіх інших випадках використання надходжень із даного джерела є правомірним.
    Порядок використання майна товарної біржі визначається загальними зборами членів товарної біржі. Аналіз практики показує, що, реалізуючи своє право власника, товарна біржа самостійно визначає розмір вступний і періодичні внески для членів товарної біржі. Якщо в одних випадках це чисто символічна плата, то в інших випадках розмір вступного внеску може становити кілька десятків тисяч доларів США. Розмір оплати за послуги, надані товарною біржею, багато в чому визначається загальними умовами конкуренції на біржовому ринку й, в основному, регулюється економічними потребами учасників біржової торгівлі.
    Держава гарантує захист майнових прав товарної біржі. Вилучення майна не допускається, крім випадків установлених законом. Збитки, заподіяні товарній біржі внаслідок незаконного втручання в діяльність державними органами, відшкодовуються у встановленому порядку.
    6. Господарсько-правова відповідальність товарної біржі
    Господарсько-правова відповідальність - це несення господарським органом несприятливих економічних наслідків безпосередньо в результаті застосування до нього передбачених законом санкцій (мір відповідальності) економічного характеру [5, с 861]. Відповідно товарна біржа як учасник господарських відносин несе господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання при застосуванні, відносно товарної біржі, господарських санкцій на підставах й у порядку, передбаченому ГК України, іншими законами й договором. Застосування господарських санкцій, щодо товарної біржі, у випадку правопорушення з її боку гарантує захист законних прав й інтересів громадян й організацій, що є учасниками біржової торгівлі, а також публічних інтересів держави. Реалізація відповідальності товарної біржі забезпечує не тільки спеціальну мету, але й загальну ціль — дотримання правопорядку в цій сфері господарювання.
    Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника, в сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього наступають несприятливі економічні наслідки й /або правові наслідки (ст. 217 ГК України).
    Розглядаючи відповідальність товарної біржі, як суб'єкта господарювання, необхідно враховувати загальні положення, передбачені розділом 5 ГК України, що визначає загальні принципи й підстави відповідальності учасників господарських відносин. Відповідальність товарної біржі наступає відповідно до загальних принципів відповідальності учасників господарських відносин, установлених розділом 24 ГК України. Щодо товарної біржі можуть застосовуватися наступні види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські й адміністративно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності товарної біржі є здійснення правопорушення в сфері господарювання.
    Аналіз діяльності товарних бірж в Україні показує, що найбільш часто правопорушення з боку товарної біржі, як організатора торгів, проявляються під час порядку допуску осіб до біржових торгів, реєстрації біржових угод, порушення інтересів членів товарної біржі при наданні послуг низького якісного рівня. Так, наприклад, на окремих біржах має місце практика, коли до участі в біржових торгах допускаються фізичні особи громадяни, що не мають статусу члена товарної біржі. Як свідчить судова практика, має місце також факти, коли товарні біржі різних регіонів України в порушенні законодавства здійснюють комерційне посередництво між продавцями й покупцями, реєструють фіктивні контракти. Крім цього ряд товарних бірж здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією без відповідного висновку про відповідність з боку Міністерства аграрної політики України. Якщо в першому випадку правопорушення тягне застосування такі санкції як відшкодування збитків потерпілій стороні, то в другому — потрібно вести мову про визнання діяльності товарної біржі, що суперечить законодавству.
    Товарна біржа, як суб'єкт господарювання, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань або порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що прийнято всі залежні від неї міри для недопущення господарського правопорушення. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є доказ настання обставин непереборної сили (форс-мажор). Ці обставини не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний і невідворотний характер.
    Відповідальність товарних бірж передбачена й у законодавстві інших країн. Так, у Російській Федерації Комісія з товарних бірж вправі застосувати до біржі санкцію у вигляді штрафу у випадках:
    — проведення торгів без ліцензії або у випадку анулювання або призупинення;
    — порушення порядку інформування членів біржі й учасників біржової торгівлі про майбутні й попередні торги;
    — порушення встановленого біржею порядку контролю за механізмом ціноутворення;
    — непредставлення Комісії в тижневий термін інформації або документації, необхідної від біржі відповідно до законодавства;
    — порушення положень установчих документів про максимальну кількість її членів;
    — використання юридичними особами в їхньому найменуванні або рекламі слів «біржа» або «товарна біржа».
    Крім цього, законодавчі акти інших країн передбачають можливість застосування до товарної біржі таких санкцій як призупинення дії ліцензії або її анулювання. Так, наприклад, рішення про анулювання або призупинення дії ліцензії товарної біржі в Російській Федерації приймається Комісією з товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з антимонопольно! політики й підтримки нових економічних структур. Дане рішення приймається на підставі:
    — матеріалів здійснених фінансовими органами перевірок, які встановили факти порушень у діяльності біржі;
    — офіційних повідомлень територіальних управлінь Державного комітету Російської Федерації з антимонопольно! політики й підтримки нових економічних структур, а також державних комісарів на товарних біржах про факти порушень Закону РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» й інших законодавчих актів РФ.
    За матеріалами перевірок й офіційних повідомлень Комісія направляє товарній біржі офіційний припис про усунення відзначених порушень. Товарна біржа після одержання припису зобов'язана протягом 3-х денного строку інформувати Комісію про його одержання, а в місячний строк — про усунення визначених у ньому порушень.
    При невиконанні в місячний строк товарною біржею офіційних приписів Комісія направляє матеріали в арбітражний суд. Така практика може бути покладена в основу вдосконалення законодавства України.
    Таким чином, залежно від змісту застосовуваних до товарної біржі, як правопорушника, санкцій і тих несприятливих наслідків, які вона перетерпить, в результаті їхнього застосування, можна говорити про такі форми господарсько-правової відповідальності як: відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, обмеження правоздатності, застосування оцінних санкцій.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua