Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Біржове право (Лекції)
   

1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі.


   Біржова торгівля є сьогодні однією з головних форм оптової торгівлі, про що свідчать обсяги біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близько ЗО % усього світового товарообігу припадає на біржові операції, що у вартісному вираженні становить близько 3,5 — 4 трлн. доларів США. Тільки на Лондонській біржі металів щорічно укладається приблизно 14 млн. контрактів. В 1990 році загальний обсяг угод на цій біржі склав 600 млрд. доларів США [1, с. 33]. Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що ніякий ринок не може зрівнятися з біржею за своїми оборотами. Попит та пропозиція цілої країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі укладених угод ліквідуються тут у плині однієї — двох годин. У хвилини приймаються рішення щодо мільйонів [2, с 25].
    На жаль, в Україні біржова торгівля дотепер не одержала достатнього поширення. Так, наприклад, за даними Донецького обласного управління статистики частка біржової торгівлі в загальному обороті оптових підприємств Донецької області залишається невисокою. Обсяг продажу товарів і послуг через біржі Донецької області в 2004 році склав усього 0,6% від загального обороту оптових підприємств області [3]. Такий стан пояснюється тим, що біржовий ринок України перебуває в стадії становлення й вимагає впровадження в практику біржової торгівлі сучасних форм організації процесу торгівлі, розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі й ін. При цьому важливе значення має правова основа біржової торгівлі, від стану якої багато в чому залежить розвиток цієї форми оптової торгівлі. У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підходи щодо визначення поняття «біржова торгівля». Так, згідно Положення про реєстрації фондових бірж і торгівельних інформаційних систем і регулювання їхньої діяльності (затв. рішенням ДКЦПФР від 11 листопада 1997 р. № 46) біржова торгівля — це організоване укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі єдиного торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи. Енциклопедичний довідник «Фінансові послуги в Україні» містить наступне поняття: «біржова торгівля — укладання цивільно-правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі» [1, с 46]. Пропонується також розглядати біржову торгівлю як «публічну систему здійснення, реєстрації й оформлення угод» [4, с 42].
    Звертає на себе увагу та обставина, що в різних нормативно-правових актах національного законодавства використовується термін «біржова торгівля». У той же час Закон як спеціальний нормативно-правовий акт не містить визначення біржової торгівлі, використовуючи при цьому в ряді статей термін «біржова торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід використаний й у ГК України (ст. ст. 280, 281). У той же час параграф 4 розділ ЗО ГК України має назву «біржова торгівля». Це вказує на необхідність конкретизації цього поняття, для чого може бути корисний досвід інших країн.
    Як показує порівняльний аналіз, в одних випадках назва спеціального нормативно-правового акту містить вказівку тільки на товарні біржі (Молдова, Азербайджан, Казахстан й ін.), а в інших випадках — назва містить пряму вказівку, як на біржу, так і на біржову торгівлю (США, Росія й ін.). Це означає, що в законодавстві інших країн поняття «товарна біржа» й «біржова торгівля» розглядаються як спільно, так і окремо. Так, наприклад, ст. 1 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» передбачає, що на
    сьогоднішній день законом регулюються відносини, пов'язані з діяльністю товарних бірж (їхніх філій й інших відособлених підрозділів) і біржовою торгівлею.
    Таким чином, з урахуванням положень національного законодавства й досвіду інших країн, можна зробити висновок, що при визначенні біржової торгівлі як предмета правового регулювання доцільно враховувати як взаємозв'язок, так і розбіжності між поняттями «товарна біржа», «діяльність товарної біржі» й «біржова торгівля». При цьому біржова торгівля, становлячи основу діяльності товарної біржі, носить публічний характер й як предмет правового регулювання являє собою відносини, що виникають між товарною біржею як організатором торгівлі й учасниками торгівлі, а також безпосередньо між учасниками торгівлі із приводу укладання біржових угод, що ведуть до зміни права власності на біржові товари. Характер цих відносин вимагає уточнення деяких особливостей біржової торгівлі як форми оптової торгівлі.
    Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємин виробництва й торгівлі й бере свій початок від назви організації, що здійснює цю торгівлю — біржі. Виникла біржова торгівля зі звичайного локального (місцевого) ринку й ярмарку, у результаті чого увібрала в себе риси як ринкової, так й базарної торгівлі. Тому для характеристики біржової торгівлі важливо розуміти існуючі відмінності в організації торгівлі на біржі, ринку і базарі.
    Порівнюючи зазначені фори торгівлі, І.В. Рожкова дає наступну характеристику:
    На ринку торгівля проводиться регулярно (кожного дня); її основою є публічне проведення торгів й відсутність обмежень для товарів, які є об'єктом купівлі-продажу; товар обов'язково присутній при проведенні торгів; зазвичай торгівля ведеться невеликими партіями й, після операцій купівлі-продажу товар відразу ж передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника; ціна на товар встановлюється на основі попиту й пропозиції; покупець товару, як правило, є його споживачем; локальні ринки обслуговують в основному невеликі території.
    Основними рисами ярмарку є: його епізодичний характер (ярмарок зазвичай проводяться один раз на рік); ведення торгівлі у формі публічного торгу; торгівля специфічними товарами за зразками, описом, каталогами (причому товар, як правило, відсутній). В зв’язку з продажем товару великими партіями з відстрочкою передачі його покупцю необхідна спеціальна документація, яка засвідчує передачу права власності на товар (договори, контракти), особливі норми й правила проведення торгів й органи, які регулюють й вирішують суперечки. В цьому випадку ціна на товар встановлюється в результаті попиту й пропозиції, покупцем на ярмарку замість кінцевого споживача виступає перекупщик (посередник). Ярмарки обслуговують великі території й є стимулом развитку міжнародного торгового обороту [5, с 7].
    Біржова торгівля організується торгівцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення її більш ефективного механізму, а надалі для захисту (хеджування) інтересів як продавців, так і покупців від неблагосприятливих коливань цін. Саме тому О. Штиллих указує на велике значення біржі раніше всього в тому, що вона надзвичайно полегшує торгівлю. Мінімум витрат досягається максимум ефекту. Тут попит та пропозиція великих областей прагнуть зрівноважити один одного з найменшою витратою праці й витрат [2, с 15]. Як наслідок, біржова торгівля на відміну від будь-яких інших форм торгівлі здобуває певні відмінні риси, що відображають її специфіку.
    Узагальнюючи різні точки зору, висловлені в науковій літературі, до таких рис біржової торгівлі можна віднести:
    — концентрація в місцях економічної активності, у потужних виробничих й фінансових світових центрах, столицях, портах і т.п.;
    — проводиться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;
    — реалізуються реальні активи з негайною поставкою або поставкою в майбутньому;
    — проводиться регулярно, концентруючи попит та пропозицію в часі й просторі;
    — характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого кола учасників ринків;
    — має організаційну, економічну й правову основу;
    — застосовуються стандарти по кількісних й якісних параметрах біржових товарів;
    — ведеться біржовими посередниками, брокерами й дилерами, сама біржа угод не укладає;
    — організатором торгівлі є біржа, що приймає власні правила біржової торгівлі й стежить за їхнім дотриманням;
    — активно використовує методи електронного трейдинга;
    — характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються у відповідності до попиту й пропозиції, в умовах конкуренції й змінюються з обліком кон'юнктури ринку;
    — припускає відсутність прямого державного впливу на процес біржових торгів;
    — здійснюється при наявності відповідних вимог до умов поставки проданих товарів.
    З урахуванням вищевикладеного слід уточнити кілька важливих моментів.
    Біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідних біржових цінностей, які належать або до групи капіталів, або до групи товарів. О. Штиллих звертав увагу на те. що різниця між біржею й ринком полягає, перш за все в тому, що на останньому, незалежно від відмінності в людях, торгують індивідуально певними цінностями, на біржі навпаки —
    родовими, з яких одна по рівнозначності може замінити іншу. Звідси треба зробити висновок, що всі товари на біржі - можуть бути замінні. Замінність товарів, що обертаються на біржі, приводить до надзвичайно важливого наслідку — товари що обертаються, тобто продані або куповані на біржі, тут відсутні. Ця важлива обставина створює величезну перевагу для біржової торгівлі [2, с 23].
    Біржова торгівля має певний ступінь деперсоніфікації. Розглядаючи цю особливість, Н.Шеленкова вказує на два моменти. По-перше, укладання біржових угод здійснюється через біржових посередників. При цьому сторони по біржовій угоді в більшості випадків виступають не від свого імені й за свій рахунок, а на основі відповідного договору біржового посередництва. По-друге, у випадку створення на біржі клірингової системи як контрагент про біржову угоду для кожного покупця й продавця виступає клірингова палата (кліринговий банк) [4, с 42].
    Біржова торгівля із самого свого зародження - це організована торгівля, що проводиться через організаційно оформлений регулярний ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за стандартами і зразками. Це пояснюється наявністю трьох її характеристик:
    — наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і поставки активів;
    — існування товарної біржі як організації, що організовує й регулює укладання біржових угод;
    — регулювання біржової торгівлі, як з боку держави, так і саморегулювання з боку біржі з одночасним залученням елементів регулювання й планування оптової торгівлі.
    На підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: біржова торгівля — організоване біржею укладання біржових угод у певний час і у певному місці, які ведуть до зміни права власності на біржові цінності, з обов'язковою наявністю в організатора торгівлі (біржі) торгівельного залу й правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих угод.
    До основних ознак біржової торгівлі необхідно віднести наступне: по-перше, предметна концентрація біржової торгівлі, яка припускає укладання біржових угод тільки з певними об'єктами (біржовий товар). Іншими словами, існують вимоги до кваліфікації товарів як біржові цінності, а також до допуску окремих біржових цінностей до біржової торгівлі на конкретній біржі. По-друге, територіальна концентрація біржової торгівлі, що фактично означає «здійснення операцій тільки в торгівельному залі біржі». По-третє, «професійна» концентрація біржового попиту та пропозиції як ознаки біржової торгівлі полягає в наявності законодавчих обмежень щодо можливості тих або інших осіб виступати учасниками біржової торгівлі, які мають право на укладання біржових угод. По-четверте, періодичність проведення біржових торгів. Мова йде про те, що біржові угоди можуть укладатися тільки під час проведення біржових торгів. Час проведення біржової сесії визначається Правилами біржової торгівлі.
    Біржова торгівля має дві основні форми — ф'ючерсна біржова торгівля й біржова торгівля реальним товаром. Основним критерієм розподілу є характер угод, що укладаються у процесі біржової торгівлі. Якщо в першому випадку — це термінові угоди (ф'ючерсні й опціонні), то в другому — це угоди з реальним товаром. Основна мета ф'ючерсної торгівлі полягає в тому, щоб обійти курсовий ризик, у той час як для біржової торгівлі з реальним товаром такою метою є купівля-продаж відповідного товару.
    В Україні в цей час біржова торгівля реальним товаром носить домінуючий характер, що є характерним для країн, що розвиваються, у тому числі й країн СНД. Для економічно розвинених країн основною формою біржової торгівлі є ф'ючерсна торгівля. З огляду на світові тенденції, сьогодні приймається ряд заходів економічного й правового характеру для розвитку ф'ючерсної біржової торгівлі. Зокрема, створена Українська ф'ючерсна біржа, підготовлена Концепція розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні й т.д.
    Правова регламентація біржової торгівлі здійснюється спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють не окремі господарські зобов'язання учасників торгів, що виникають у ході укладання біржових угод, а організацію й проведення біржової торгівлі як єдиного процесу. Таким нормативно-правовим актом є Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.
    ГК України визначає Правила біржової торгівлі як основний документ, що регламентує здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й вирішення пов'язаних із цим суперечок (ст. 281). Аналогічні положення знайшли свій відбиток й у нормах Закону.
    Відповідно до ГК України й Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути закріплені такі положення як:
    — час і місце проведення торгів;
    — склад учасників біржової торгівлі й сукупність вимог, які висуваються до них;
    — порядок здійснення й реєстрації біржових контрактів;
    — порядок визначення й розмір плати за користування послугами біржі;
    — відповідальність учасників торгів і працівників біржі за невиконання правил біржової торгівлі;
    — інші положення, установлені органами управління.
    Правила біржової торгівлі є локальним нормативно-правовим актом і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом ним уповноваженим. При розробці й затвердженні Правил біржової торгівлі на конкретній товарній біржі варто взяти до уваги Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, які носять обов'язковий характер для такого виду торгівлі. Законодавчо біржам не заборонено затверджувати Правила біржової торгівлі й з окремих видів операцій (наприклад, Правила біржової форвардної торгівлі, Правила біржової ф'ючерсної торгівлі й ін.). Такий підхід деякою мірою дозволяє враховувати особливості, властивим різним видам біржових операцій. при правовому регулюванні біржової торгівлі на конкретних товарних біржах.
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua