Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Біржове право (Лекції)
   

3. Правовий статус учасників біржової торгівлі


   Учасники біржової торгівлі можуть бути розділені на дві основні групи:
    1) учасники біржової торгівлі, що мають право укладати біржові угоди (члени товарної біржі, брокери);
    2) представники біржі, що організують укладання угод і контролюють хід ведення біржових торгів;
    Основним критерієм такого розподілу є наявність у суб'єкта спеціального правового статусу, що передбачає наявність певних прав й обов'язків як учасника біржової торгівлі.
    Для розуміння цього, становить інтерес визначення статусу учасників біржової торгівлі в російському законодавстві минулого століття. Так, членами біржового співтовариства могли бути далеко не всі відвідувачі біржі. Для того, щоб стати членом біржового товариства необхідно було задовольняти наступні умови: по-перше, необхідно, як постійний відвідувач, сплачувати встановлений щорічний внесок на користь біржі; по-друге, необхідно належати до кола промислових діячів, на яких указує устав, як на можливих кандидатів у члени біржового співтовариства. У ст. 660 Торгівельного Уставу закріплювалося, що право відвідувати біржу й проводити встановленим біржовим товариством плати торгівельні справи мають особи всіх станів у межах торгівельних прав, кожному з них за законом приналежних. Як підкреслював О. Штиллих, думка про біржі як професійні збори купецтва не витримана в уставах бірж. Відповідно до останнього, вся біржова публіка, до складу якої можуть входити й іноземці й жінки, розділялася на три категорії відвідувачів: випадкових, тимчасових і постійних. Остання категорія у свою чергу розпадалася на дві групи відвідувачів, з яких в одну включені всі несамостійні біржові діячі, як прикажчики, конторники й артільники, і в іншу — всі самостійні, що укладають угоди особисто або через уповноважених осіб від свого імені [2, с 287].
    У цей час коло осіб, що мають право бути учасниками біржової торгівлі й укладати біржові угоди на товарних біржах, також обмежений і представлений двома категоріями суб'єктів - членами товарної біржі й брокерами.
    Членами біржі, згідно ст. 8 Закону, є юридичні й фізичні особи, які виступили засновниками біржі, а також прийняті в її склад відповідно до уставу біржі вітчизняні й іноземні юридичні й фізичні особи. При цьому членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів (ст. 279 ГК України).
    Законодавство України й Правила біржової торгівлі різних товарних бірж не припускають класифікації членів біржі. У той же час аналіз закордонної практики показує, що склад членів товарних бірж не є однорідним. Як правило, на кожній товарній біржі, діють кілька видів членів, що мають різний обсяг прав й обов'язків. Так, на Чиказькій товарній біржі члени біржі розділені на три групи:
    — повні члени, наділені правом здійснювати біржову торгівельну діяльність всіма видами товарів, які перебувають в обігу на біржі;
    — асоційованих членів, що мають право торгувати на біржі окремими, чітко визначеними групами або видами товарів;
    — члени біржі, які торгують опціонами.
    Класифікація членів біржі проведена й у законодавстві
    інших країн. Так, відповідно до закону РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» на російських біржах діють повні й неповні члени. Повні члени мають право участі в торгах на всіх товарних секціях біржі й право на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів біржі. Неповні члени мають право участі в біржових торгах тільки на відповідній секції біржі й право на визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів секції біржі.
    Коло учасників біржових торгів на товарних біржах не обмежується лише членами біржі. Ще одним різновидом учасників біржової торгівлі є суб'єкти, що мають особливий статус — брокери. Брокерами, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону, визнаються фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно її уставу, обов'язки, які полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на здійснення біржових операцій шляхом підбору контрактів і подання здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі.
    Практично аналогічне положення містить ст, 281 ГК України. Варто підкреслити, що статус брокера як учасника біржових торгів істотно обмежений тому що брокер не може виступати від свого власного імені й завжди діє від імені члена товарної біржі. Таким чином, посередницькі функції брокера зведені тільки до виконання вказівок члена товарної біржі. Разом з тим біржове законодавство багатьох країн передбачає, що саме брокер, як посередник, виконує більшу частину біржових операцій, маючи при цьому статус члена товарної біржі. Як видно, тенденція інтеграції національного законодавства України й міжнародного законодавства вимагає відповідного уточнення статусу брокера, як учасника біржових торгів [10, с 376].
    Відповідно до законодавства України відвідувачі товарної біржі не мають права укладання біржових угод. Тому одержала поширення практика, коли особа приймається членом товарної біржі на певний строк (в окремих випадках це можуть бути навіть одні торги). Такий підхід, хоча формально й відповідає вимогам законодавства, однак суперечить загальній суті біржової торгівлі.
    Варто звернути увагу, що на багатьох біржах СІЛА, Європи й країн СНД як учасників біржових торгів допускаються відвідувачі (разові й постійні). Статус постійного відвідувача біржі суб'єкт може одержати, маючи відповідний абонемент, на певний строк, для участі в біржових торгах. За цим абонементом особа може відвідувати біржові торги й приймати в них участь. При цьому дана категорія учасників підрозділяється на постійних і разових відвідувачів. Поділ відвідувачів на постійних і разових, залежить від тривалості допуску їх до біржових торгів. Разові відвідувачі мають право брати участь у торгах на біржі протягом одного біржового дня й тільки в одній торгівельній секції. За право участі в торгах біржові відвідувачі платять певну грошову суму, установлену біржею. У своїй діяльності вони керуються правилами біржової торгівлі. їм дозволено укладати в біржових зборах угоди тільки від свого імені й за свій рахунок. Вони вправі укладати, як правило, тільки угоди з реальним товаром, а в деяких випадках також форвардні угоди.
    У біржовому законодавстві України термін «відвідувачі» використовується, але в це поняття вкладається зовсім інший зміст. Відповідно до пункту 3.4. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією «відвідувачам заборонено прямо або безпосередньо втручатися в хід біржових торгів», що однозначно відводить їм роль не учасників торгів, а спостерігачів. Такий підхід є особливістю національного біржового законодавства України, що виключає з кола осіб, що мають право укладати біржові угоди, відвідувачів. Разом з тим саме ця група учасників є однією з найбільш численних представників учасників біржових торгів у країнах СНД.
    Таким чином, виділяючи вищевказані групи членів товарної біржі, брокерів і відвідувачів як учасників біржових торгів, варто підкреслити, що основною ознакою будь-якого суб'єкта приналежного до даної групи є наявність права на укладання біржової угоди. Реалізація даного права й припускає здійснення ряду дій, спрямованих на встановлення договірних відносин між продавцями й покупцями з використанням такого способу як біржові торги. У той же час різний обсяг наданих прав є критерієм, що дозволяє класифікувати склад учасників біржових торгів. Закріплення відповідної класифікації в біржовому законодавстві України буде відповідати як історичним традиціям у цій сфері суспільних відносин, так і сучасним тенденціям розвитку біржового ринку.
    Друга група учасників біржових торгів — представники товарної біржі, що організують укладання угод і контролюють хід ведення біржових торгів.
    До осіб, що організують укладання біржових угод, належать співробітники біржі, що перебувають або працюють у торгівельному залі:
    — маклери, що ведуть біржовий торг;
    — помічники маклера, що фіксують укладання угоди у своєму колі;
    — співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, що допомагають брокерам оформити укладену угоду;
    — працівники відділу бюро експертизи біржі;
    — працівники юридичного відділу біржі.
    Основною функцією зазначених осіб є організація
    біржових торгів відповідно до встановлених правил шляхом надання відповідних послуг суб'єктам господарювання при укладанні угод. У цьому розумінні кожний із зазначених суб'єктів є представником товарної біржі як організатора торгів і відповідно наділяється певними правами й обов'язками, а також несе відповідальність за свої дії перед товарною біржею як працівник біржі. У той же час відповідальність за дії своїх представників перед учасниками біржових торгів несе товарна біржа як організатор торгів.
    До осіб, що контролюють хід ведення біржових торгів, належать: державний комісар; члени біржового комітету; члени ревізійної комісії; старший маклер; начальник відділу організації торгів біржі. Основною функцією таких суб'єктів є контроль за дотриманням установленого порядку проведення біржових торгів у межах своїх повноважень. Зазначені особи наділяються відповідною компетенцією іі владними повноваженнями, аж до призупинення біржових торгів, а також видалення з торгівельного залу осіб, не виконуючі вимоги Правил біржової торгівлі.
    Кожний із зазначених суб'єктів цієї групи має право діяти тільки в рамках компетенції, обумовленої Уставом товарної біржі й Правилами біржової торгівлі. На жаль, аналіз правил біржової торгівлі різних товарних бірж України, показує, що в них відсутні положення про таку компетенцію, і це є однією із причин порушення прав й інтересів учасників біржових торгів.
    Таким чином, стан правового положення учасників біржових торгів в Україні вказує на необхідність більш детальної класифікації учасників біржової торгівлі на рівні законодавства, а також конкретизації їхніх прав й обов'язків, у тому числі й у локальних нормативно-правових актах товарної біржі (правилах, положеннях, інструкціях і т.д.).
← назад зміст вперед →


 
 
© Chitalka.net.ua