Головна сторінка

Студентська бібліотека "Читалка"

Документалістика
Екологія
Економіка
Етика
Етнополітологія
Зовнішня політика
Історія
Історія правознавства
Культурологія
Логіка
Медицина
Міжнародні відносини
Мовознавство
Наукові дослідження
Педагогіка та психологія
Політичне лідерство
Політичне прогнозування
Політичний аналіз
Політологія
Правознавство
Релігієзнавство
Соціологія
Теорія політики
Філософія
Цивільна оборона
Словники
 

Філософія - Щерба С.П.

Передмова

У посібнику, який є продовженням виданого 2002 року "Вступу до філософії", розглянено основні школи і тенденції світової філософської думки, корінні філософські проблеми сучасності.
Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться історією та проблемами філософії.

1.1. Філософія — світоглядне знання

Філософія (від грецьк. fileo — люблю і shofia — мудрість) — це загальносвітоглядна теорія.

1.2. Виникнення філософії

Питання виникнення філософії пов'язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості.

1.3. Основне питання і проблема методу в філософії. Матеріалізм і ідеалізм

У процесі розвитку філософії, відокремлення від неї конкретно-наукового знання, визначення нею свого предмета питання про відношення свідомості й матерії оформилось як основне.

1.4. Значення і функції філософії

Філософія виконує низку важливих функцій і тому відіграє важливу роль в житті суспільства.

2.1. Світ як сукупна реальність

Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в центрі уваги науки, філософії та релігії.

2.2. Поняття буття

Більшість філософів проблему буття вважають основоположною при розгляді філософських проблем.

2.3. Форми буття та їх специфіка

Хоча категорія буття охоплює універсальні зв'язки у світі, все ж форми буття — різні.

3.1. Становлення й еволюція уявлень про матерію

Як уже зазначалось, категорія буття, будучи гранично абстрактною, за ознаками існування охоплює найрізноманітніші предмети, процеси та явища матеріального й духовного світу.

3.2. Філософське поняття матерії

В. І. Ленін кваліфікував радикальні зміни в науці, що розпочалися наприкінці XIX століття, як новітню революцію в природознавстві, а пізнавальну ситуацію, що спричинила ідеалістичні висновки, як "кризу у фізиці".

3.3. Сучасна наука про структуру й властивості матерії

Сучасні наукові уявлення про структуру й властивості матерії кладуть в основу ідею про її складну організацію, згідно з якою кожен матеріальний об'єкт треба розглядати як систему (цілісність), що характеризується наявністю певних елементів і зв'язків між ними

3.4. Атрибути матерії

Рух є способом існування матерії. Простір і час є формами існування матерії.

4.1. Природа, суспільство, людина

Поняття природи. Біосфера і ноосфера

4.2. Сутність і походження людини

Проблема людини — її сутності, походження, можливостей і перспектив, сенсу буття — здавна хвилювала мислителів.

4.3. Біологічне й соціальне в людині

Спадковість і виховання

4.4. Людська діяльність

Діяльність — це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж активна, але...

4.5. Життя, смерть і безсмертя

Людина смертна. Ця хоч і сумна обставина є цілком природною.

5.1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості

Проблема свідомості, духу, духовності — одна з головних у філософії.

5.2. Генезис свідомості

Якщо брати свідомість просто як щось дане, наявне, то вона може видатися або чимось одвічним, або таємничим, надприродним. Але свідомість не одвічна (бо колись вона виникла) й не відірвана від природної реальності.

5.3. Сутність, особливості й структура свідомості

Свідомість — це найвища, властива тільки людині як соціальній (тобто суспільній) істоті форма відображення дійсності, функція людського мозку.

5.4. Матеріальне та ідеальне

Свідомість є не тільки породженням матерії, а й її відносною протилежністю, у певному сенсі навіть її подоланням.

6.1. Історичні форми і принципи діалектики

Етимологічно "діалектика" (від грецьк. dialektike) означає вести розмову, вчену бесіду, діалог, зіткнення полярних суджень.

6.2. Кількість, якість, міра

Важливим для розуміння діалектики є питання про порядок викладу законів.

6.3. Суперечність буття й пізнання

Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, джерело розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним, найважливішою умовою, що породжує розвиток, є діалектична суперечність.

6.4. Діалектичне заперечення

Закон заперечення заперечення вказує на напрям і форми розвитку, на єдність сталості й змінності, на виникнення нового на основі певних моментів старого.

6.5. Категорії діалектики

а) Поняття про категорії
б) Одиничне і загальне
в) Сутність і явище
г) Причина і наслідок
д) Необхідність і випадковість
е) Зміст і форма
є) Ціле й частина. Елемент, структура, система
ж) Можливість і дійсність

7.1. Становлення теорії пізнання

Проблема пізнання, пізнаванності світу — одна з основних проблем філософії. Здавна вона є предметом посиленої уваги філософії (особливо відтоді, коли була усвідомлена відносна протилежність суб'єкта й об'єкта, ідеального й матеріального).

7.2. Діалектика суб'єкта і об'єкта пізнання

Як бачимо, пізнання — це історично акумульований процес відображення об'єктивної реальності у свідомості людини у формі відчуттів, сприйняттів, уявлень, понять, ідей, гіпотез, теорій тощо.

7.3. Пізнання і практика

У попередніх розділах наголошувалося, що основою пізнання завжди є практика. У цьому параграфі докладніше розглянемо це питання.

7.4. Чуттєве і раціональне в пізнанні

Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях — чуттєвому (етреігіа — досвід) й раціональному (theoria — розгляд).

7.5. Істина та шляхи її осягнення

Пряма й безпосередня мета пізнання — осягнення істини. Проблема істини — одна з найголовніших у філософії, центральне питання гносеології, предмет гострих суперечок між ма-теріалістами та ідеалістами, метафізиками й діалектиками, емпіриками та раціоналістами.

8.1. Наукове пізнання: рівні, особливості, специфіка

У вченні про наукове пізнання, його методи й форми, як уже зазначалося, важливим є дослідження емпіричного й теоретичного рівнів.

8.2. Поняття методу й методології

Метод (грецьк. metodos) у широкому значенні слова — "шлях до чого-небудь", спосіб соціальної діяльності в будь-якій її формі, а не лише в пізнавальній.

8.3. Методи наукового пізнання

Виходячи з емпіричного й теоретичного рівнів пізнання, які розрізняються не тільки за ступенем значимості в них чуттєвого та раціонального моментів, глибиною, повнотою, всебічністю осягнення об'єкта, а й цілями досягнення та способами вираження знань, потрібно охарактеризувати й основні методи, які тут застосовуються.

8.4. Форми наукового пізнання

Наукове пізнання як відносно самостійна, цілеспрямована пізнавальна діяльність — складний багатокомпонентний процес...

Список використаної та рекомендованої літератури

Список використаної та рекомендованої літератури




 
 
© www.Chitalka.net.ua